Хто нагрів руки на українсько-польському конфлікті

6 Грудня 2016 12:25

 

top-photo

volynpost.com

Володимир В’ЯТРОВИЧ: «Суперечки між українцями та поляками вигідні третій стороні»

У Луцьку із презентацією книги «За лаштунками Волині-43. Невідома польсько-українська війна» побував її автор – історик і публіцист, дослідник українського визвольного руху, голова Українського інституту національної пам’яті, ініціатор пакету законів про декомунізацію Володимир В’ятрович. Він провів прес-конференцію у книгарні «Є», прочитав лекцію для студентів-істориків Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Таблоїдизація історії. Роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років», зустрівся з громадськістю в Палаці культури міста.

Тема польсько-українського конфлікту в період Другої світової і в перші повоєнні роки останнім часом стала дуже популярною у пресі, особливо польській. Журналісти й історики сусідньої країни, пишучи про ті події, зображають поляків лише як сторону, яка постраждала, причому виключно від українців. Дійшло до того, що Сейм Польщі нещодавно визнав так звану Волинську трагедію геноцидом польського народу, а тепер окремі радикально налаштовані політики сусідньої держави пропонують ввести кримінальну відповідальність за заперечення цієї тези. Хоча для цього нема жодних підстав. Володимир В’ятрович стверджує: геноцид може відбуватися тільки з боку народу, який має на тій території всю повноту влади – державні і каральні органи, а українці в 1943-му, як відомо, були під німецькою окупацією. Мирне українське населення страждало на Волині, в Галичині, а ще більше на Холмщині й Підляшші, від бойовиків Армії Крайової, польських поліцаїв, що були на службі в нацистських окупантів, не менше. І на цьому добре нагрів руки як гітлерівський Третій Рейх, так і сталінський Радянський Союз.

Для волинян ця тема особливо болюча, тому що саме наш край став ареною протистояння двох народів у час, коли дві великі імперії вели непримиренну боротьбу за світове панування. Здавалося, після того, як президенти двох країн – Леонід Кучма і Александр Кваснєвський – у селі Павлівка Іваничівського району в 2003 році відкрили символічний монумент і проголосили тезу про взаємне прощення і примирення, тема українсько-польського конфлікту відійшла у відання істориків і більше не буде стояти на заваді добросусідським відносинам двох народів. Проте останнім часом ця історія, вирвана із ширшого географічного та хронологічного контексту і приправлена емоціями та політичними інтересами, зазвучала зовсім по-іншому. Чому? Відповідь на це запитання і спробував дати Володимир В’ятрович у своїй книзі.

Автор займається вивченням цієї теми близько 20 років. На відміну від польських істориків, які показують лише страждання представників свого народу, він стверджує: «Українці і поляки водночас були серед тих, кого вбивали, і тих, хто чинив вбивства». І підтверджує це історичними документами, взятими з розсекречених завдяки і його старанням архівів КДБ.

На жаль, в сучасній Польщі через гіпертрофований показ страждань поляків у так званій Волинській трагедії і замовчування фактів знищення мирного українського населення бійцями Армії Крайової уже склався певний стереотип щодо Української повстанської армії, а волинян деякі пересічні поляки почали сприймати як «сокирників». Це нічого вам не нагадує? Хіба це не схоже на штампи радянської і сучасної російської пропаганди про «різників-бандерівців»?

«Знову, як і понад сімдесят років тому, суперечками між українцями та поляками намагається скористатися третя сторона, яка активно діє за лаштунками «Волині». І знову це та сама – Росія. І так само, як тоді, саме вона насправді є головною загрозою сьогодні і для України, і для Польщі», – вважає Володимир В’ятрович. Він переконаний: «Важливо, щоб дискусії навколо українсько-польського конфлікту відбувалися в першу чергу в історичній площині. Чим більше в них будуть брати участь політики, тим менше буде можливості для того, щоб зрозуміти, що справді відбулося між українцями і поляками. Тим більше буде потенціалу для того, щоб сварити українців і поляків».

Це добре розуміють волиняни, які прагнуть глибше пізнати українську історію, перегорнути трагічну сторінку українсько-польського протистояння під час і після Другої світової війни, жити у злагоді із західними сусідами. Саме тому на презентацію книги відомого українського історика в Палаці культури Луцька зібрався повний зал. Володимир В’ятрович дав вичерпні відповіді на всі гострі, часом навіть провокативні запитання, які йому ставили, заслужив оплесків в аудиторії і ще довго спілкувався з людьми, які прийшли до нього за автографом, в кулуарах.

Святослав ЛЕСЮК