Айтiвцями стають фiлологи, юристи i навiть дi-джеї

3 Січня 2017 11:17
Фото: encrypted-tbn0.gstatic.com

Фото: encrypted-tbn0.gstatic.com

За даними дослiджень кадрового ринку України, за цей рiк кiлькiсть фахiвцiв IТ-галузi збiльшилася до 100 тисяч осiб. Частина з них – випускники IT-спецiальностей, iншi – колишнi економiсти, лiнгвiсти, будiвельники, юристи, дi-джеї та навiть кухарi, пише Христина Біляковська для газети “Експрес”.

Таких фахiвцiв називають свiтчерами (з англiйської “to switch” – змiнювати) – це люди, якi вирiшили змiнити свою професiю. Мета в кожного своя: хтось хоче просто бiльше заробляти, комусь цiкавi мови програмування, а дехто взагалi бачить майбутнє планети лише за IТ-технологiями. Як же переквалiфiкуватися i стати програмiстом? Про це ми поговорили з людьми, якi самi здолали цей шлях.

Я – ТЕСТУВАЛЬНИК

Однiєю з найпопулярнiших професiй серед свiтчерiв є QA-iнженер. Простiше кажучи – тестувальник. Усе тому, що середньомiсячна заробiтна плата такого працiвника близько 25 тисяч гривень. Щоб оволодiти навичками такого iнженера, не потрiбно мати профiльної освiти чи спецiального диплома. “Пiсля завершення навчання на економiчному факультетi я близько п’яти рокiв працював у банкiвськiй сферi, пiзнiше влаштувався менеджером, – розповiдає 32-рiчний Андрiй Кошель, тестувальник. – Коли 2013 року в Українi почалася криза, я потрапив пiд скорочення, залишився без роботи. З грiшми стало зовсiм скрутно. Народилась дитина, треба було годувати сiм’ю. Тодi й виникла iдея – спробувати себе у програмуваннi”. Андрiй каже, що спочатку вивчав програмування самостiйно, переглядав вiдеоуроки в iнтернетi, згодом записався на онлайн-курси основ програмування CS50. “Через два мiсяцi спробував вступити на безплатнi курси Java-девелопера, але не пройшов вiдбiр, – пригадує хлопець. – Зате вступив на курси з тестування, якi тривали три мiсяцi”. Варто розумiти, що iнвестувати в такi знання треба немало коштiв. Наприклад, груповi заняття у приватних школах вартують вiд 4000 до 11 000 гривень за курс (вiд 3 до 6 мiсяцiв). А приватнi уроки ще дорожчi: у Львовi цiни коливаються вiд 250 до 350 гривень за пiвторагодинний урок, а от у Києвi – вiд 300 до 500 гривень за одне заняття. В IТ-галузi дуже важливо володiти англiйською мовою хоча б на середньому рiвнi. Тож свiтчери не нехтують i заняттями з iноземної. Утiм кажуть, що такi грошi виправданi. I якщо згодом стати хорошим фахiвцем, то грошi, витраченi на навчання, можна “вiдбити”.

НЕ ХОЧУ БУТИ ГУМАНIТАРIЄМ

Багато людей вважає, що економiстам чи математикам дуже легко стати програмiстом. I там, i там робота з цифрами. А от представникам гуманiтарних професiй спецiальнiсть айтiвця не по зубах. Аж нiяк! У цьому переконує i 21-рiчний Владислав Калюжний, випускник юридичного факультету. Сьогоднi хлопець працює програмiстом. “Моя мати завжди хотiла бачити мене в юриспруденцiї, тому пiсля закiнчення унiверситету всi думали, що я працюватиму в судi, – розповiдає хлопець. – Та мене з дитинства приваблювали комп’ютери. У шiсть рокiв я вже мiг встановити драйвер та змiнити Windows. Батько завжди рекомендував вчити програмування. Казав, що за це будуть платити великi грошi. Я ставився до цього несерйозно. Та в 17 рокiв зрозумiв, що пора вчити програмування”. Владислав – один iз тих айтiвцiв, якi вивчили мови програмування самостiйно, без спецiальних курсiв чи унiверситетської освiти. “Самонавчання – дуже складний процес, бо коли ти чогось не розумiєш чи не знаєш, то вiдповiдь на своє питання шукаєш самостiйно, – пояснює вiн. – Деякi задачi я вирiшував навiть по три днi. А починав з найпростiшого. Дивився вiдеоуроки в iнтернетi, спiлкувався на форумах програмiстiв. Найперше опанував гiперрозмiтку та CSS. Зрозумiв принцип роботи front-end, далi перейшов до складнiших задач, вивчив мову PHP”. Тепер Владислав володiє ще Ruby та JavaScript, а також гiперстилями CSS3. Усе це використовує для створення сайтiв. “Моя перша робота в IT була на умовах фрилансу, тобто працював сам на себе. Це забирало три-чотири години на день, за це заробляв близько 600 гривень, – розповiдає Владислав. – Далi почалась мода на стартапи. Так я створив свiй перший сайт – дошку оголошень. Та вже за рiк сайт перестав працювати”. Але хлопець не здався. Проаналiзувавши всi мiнуси попереднього проекту, вiн залучив ще двох програмiстiв, i разом вони почали створювати новий. Таким чином вiдкрили сайт-платформу для моделей та фотографiв, де тi можуть розмiстити свої пропозицiї та знайти один одного. Сайт працює вже два роки.

ДАЛI – СПIВБЕСIДА

Пiсля опанування вiдповiдних знань дехто з програмiстiв заробляє фрiлансом – в iнтернетi шукають замовлення, виконують їх i отримують грошi. Утiм, багато хто вiддає перевагу офiснiй роботi. IТ-компанiї проводять ретельний вiдбiр фахiвцiв, тому на спiвбесiдi може бути важко. Буває й так, що декому доводиться пройти декiлька спiвбесiд. Усе через високi вимоги IТ-компанiй. “Я вже понад рiк працюю у сферi IT – каже Iгор. – Часто люди кажуть, що стали програмiстами не через грошi, та я лукавити не буду. Зарплата у програмiста в порiвняннi з iншими спецiалiстами справдi висока”.

Христина БIЛЯКОВСЬКА