Волонтер – це не професія, а життєва філософія

5 Грудня 2016 17:54
image

pravda.lutsk.ua

Сьогодні, 5 грудня, у Волинському обласному центрі допомоги учасникам антитерористичної операції зібрались волонтери з різних куточків краю, щоб разом відзначити Міжнародний день волонтера, – повідомляє «Волинська правда».

Їх часто називають людьми з добрим серцем, їх небайдужість і безкорисна допомога рятує, вони витрачають свої сили та час на потреби інших, їх ініціативи підтримує суспільство і, подекуди, більше вірить, ніж владі, політикам. Вони – це люди, від яких нині залежать суспільні зміни. Вони – це українські волонтери.

 

Для них зараз на часі — допомога ЗСУ, батальйонам добровольців, пораненим і переселенцям зі Сходу України та Криму. Втім, волонтерський рух об’єднує всіх людей, які добровільно віддають свій вільний час, зусилля та іноді й гроші: вони опікуються бездомними тваринами, знедоленими дітьми — сиротами, позбавленої батьківської опіки, хворим, малозабезпеченим, дітям і дорослим з особливими потребами, самотнім старим і суспільству взагалі. Сьогодні, 5 грудня, світова спільнота вшановує працю цих людей.

 

Директор благодійної організації Благодійний фонд «Волинь SOS», координатор Центру допомоги учасникам АТО Тетяна Должко каже, що коли напередодні писала списки волинських волонтерів, то була вражена тією кількістю людей, які займаються цією справою. «Багато вже чого зроблено і відпрацьовано нами, тим паче, що у нашій області волонтерство специфічне: ми – єдина сім’я. У кожному з вас я відчуваю величезну підтримку. Дякую, що ми ці три роки разом робили дуже важливу громадську справу».

 

За останні три роки в Україні сформувався окремий соціальний клас – волонтери, які мають велику довіру населення і рівень та обсяг роботи, яку вони виконують дуже масштабний. «Ми маємо за честь бути дотичними до цієї важливої громадської справи, – розповідає засновниця «Меценати для солдата» незалежного волонтерського проекту на Волині, що має на меті різнобічну підтримку бійців АТО Ніла Головатська. – Ми віримо, що це формується нова інтелігенція в українському суспільстві. Тому наснаги нам всім. Я рада, що є такий день, коли світова громадськість згадує про працю волонтерів. Нам це дійсно потрібно для наснаги. Наш проект живе і до нас долучаються нові ініціативні люди».

image-1

pravda.lutsk.ua

«Для мене волонтерство – це стиль життя, обов’язок, життєве кредо, – зізнається керівник луцької громадської організації «Автомайдан України» Андрій Ольховий. – З початку подій на Євромайдані я відчув, що повинен чимось допомагати. Зараз ми виконуємо всілякі прохання бійців на передовій, возимо їм матеріальну допомогу, відстоюємо їх інтереси. Часто до нас дослухаються, а часом хотілося б від влади більшого взаєморозуміння».

 

Привітав та подякував волонтерам, які приїхали з усієї області, від імені виконавчої влади та усієї громади Волині голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик: «Волонтер це не професія, не обов’язок – це громадська позиція, поклик душі. Завдяки їх жертовності і вірі народу в незворотність нашого руху до повної незалежності Україна відбудеться як сильна, незалежна держава. І так склалося, що цей величезний тягар відповідальності ліг на ваші молоді плечі. У нас волонтери займаються не тільки військовими питаннями допомоги армії, цей рух набагато ширший».

 

Володимир Гунчик подякував усім за їх небайдужість, віддану роботу і запевнив, що влада сприятиме їх діяльності. Під час неофіційної зустрічі волонтери запитували у голови ОДА про важливі питання.

 

Зокрема, голова Маневицької ветеранської організації воїнів АТО просив сприяння у вирішенні нагальної проблеми із виділення землі демобілізованим та іншим людям, які нагально потребують житла. При цьому місцева влада змогла виділити лише 15 земельних наділів під будівництво із 400.

 

Губернатор пообіцяв розібратися з цими питаннями і запевнив, що «Він особисто вирішує десятки звернень волонтерів і активістів. Хоч були і важкі часи у стосунках влади і громадських волонтерських організацій, але зараз всі непорозуміння подолані і співпраця триває».