15 січня – день народження Державного гімну України

15 Січня 2017 11:26
555227

encrypted-tbn0.gstatic.com

25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну України «Ще не вмерла Україна» (автор Михайло Вербицький).

Слова Гімну були узаконені лише 6 березня 2003 року. Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи.

Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Цікаво, що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia (США) у 1916 році. Як гімн вона звучала за часів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Гетьманату, Директорії. Але державне затвердження ця пісня одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала недовго. Разом з її занепадом гімн був заборонений угорським урядом, так само, як і понад 70 років у Радянській Україні. Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 100 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім, а не казенним символом нинішньої України.

 

Іменинники – Борис, Кузьма, Марко, Петро, Серафим, Сергій, Сильвестр, Сидір, Уляна, Феоген, Юлія (Юліанія).

ПОДІЇ: 

1907 — доктор Лі де Форест, визнаний у світі як «батько радіо і дід телебачення», запатентував трьохелектродну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики.

1919 — після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.

1943 — у штаті Вірджинія (США) завершили будівництво Пентагону — найбільшої офісної споруди у світі, в якому базується Міністерство оборони США.

1945 — відділи НКВС штурмували «бандерівську столицю» — містечко Космач. Під час бою загинув командир дивізії ВВ НКВС Герой Радянського Союзу полковник М. Дергачов; Березівською сотнею керував Мирослав Симчич.

1951 — західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзе Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в’язнів і прозваної за свою надмірну жорстокість «бухенвальдською відьмою». Її було засуджено до пожиттєвого терміну ув’язнення. У 1967 році Ільзе Кох наклала на себе руки, повісившись на мотузці, сплетеній із простирадл.

1970 — 28-річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії у 1969 р. в результаті військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем’єр-міністром країни.

1986 — у радянських газетах опубліковано заяву Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, у якій проголошено «програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь».

1992 — Бернерс-Лі Тім, «батько World Wide Web», випустив веб-браузер — програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.

 

— європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року.

— Президією Верховної Ради України затверджено музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький

— Ямайка і Австрія визнали незалежність України.

— Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією.

1993 — у США на телеканалі NBC вийшла в ефір остання (2137) серія «Санта-Барбари».

1994 — у результаті проведеного в Туркменістані референдуму повноваження голови республіки Сапармурата Ніязова продовжені з п’яти до десяти років.

 

— за нез’ясованих обставинах безвісти зник український політик Михайло Бойчишин.

2001 — почав працювати сайт Вікіпедія.

2006 — вперше Президентом Чилі стала жінка — Мішель Бачелет.

2009 — екіпаж американського аеробуса А-320 зміг врятувати від загибелі 146 пасажирів, посадивши літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту «Ла Гуардія»

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ,  ЩО:

data:image/jpeg

data:image/jpeg

Сьогодні в багатьох країнах світу відзначається Всесвітній день снігу.

Чудова традиція відзначати Всесвітній день снігу в одну з неділь січня з’явилася в 2012 році з ініціативи Міжнародної федерації лижного спорту (FIS). Щоправда, існує й інша його назва – Міжнародний день зимових видів спорту. Мета свята зрозуміла: підвищити інтерес до зимових видів спорту і заохотити молодь до активного способу життя. На думку організаторів свята, цього дня мають відбуватися «зимові фестивалі», під час яких усі охочі – діти й дорослі, зможуть узяти участь у змаганнях на ковзанах, лижах, сноубордах. Важливо показати, що зимові види спорту не є лише справою досвідчених і натренованих професіоналів, за якими можна тільки з захопленням спостерігати по телевізору чи з трибуни, але й звичайних людей: варто лише зануритися в радісну атмосферу свята – і спорт стане розвагою. Засновники свята сподіваються, що особливо корисним Всесвітній день снігу буде для дітей, адже завдяки снігу можна розвивати здоровий, безпечний та екологічний спосіб життя.

Дата для проведення Всесвітнього дня снігу обрана цілком раціонально й обґрунтовано: наприкінці січня закінчується сезон різдвяних і новорічних канікул, тому важливо привернути увагу до гірськолижних курортів. Європейським раєм для зимових видів спорту є Австрія (Франція, а особливо Швейцарія набагато дорожчі) – ідеальне співвідношення цін, сервісу, трас. У цій країні – 372 гірськолижних курорти, вона є «постачальником» олімпійських чемпіонів у зимових видах спорту. Та навіть у нашої сусідки Польщі – 181 гірськолижний курорт. В Україні з кожним роком бажаючих покататися на лижах і сноубордах більшає, що спонукає бізнес до відкриття нових гірськолижних курортів (на сьогодні їх 51). Найвідомішими є Буковель, Драгобрат і Славське. Українські гірськолижні курорти динамічно розвиваються і є на сьогодні гідною альтернативою закордонним, адже далеко не кожний українець може дозволити собі австрійський Кіцбюель чи швейцарський Церматт.

За матеріалами  uk.wikipedia.org  та ukrinform.ua.