20 лютого: День Героїв Небесної сотні, день пам’яті Ярослава Мудрого, день початку російсько-української війни

20 Лютого 2017 09:14

Сьогодні День Героїв Небесної сотні.

Його встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Цього дня у 2014 році на Інститутській вулиці в Києві загинуло 48 активістів Євромайдану.

 

www.uamodna.com

20 лютого 1054 року у Вишгороді на 76-у році життя помер Великий князь київський Ярослав Мудрий. Ярослав Володимирович, син Володимира Великого і полоцької княгівни Рогнеди Рогволодівни, зійшов на київський престол у 1019 році після чотирирічної війни зі своїм братом київським князем Святополком Окаянним. Того ж року він був змушений поступитись частиною володінь полоцькому князю Брячиславу Ізяславичу, якого призначив намісником у Києві, а сам правив із Новгорода. У 1023 році на володіння Ярослава напав його зведений брат тмутараканський князь Мстислав, котрий заволодів Черніговом і змусив Ярослава поділити землі по Дніпру.

По смерті Мстислава у 1036 році Ярослав, остерігаючись боротьби за київський престол, захопив Псковське князівство, володіння свого молодшого брата Судислава, а його самого заточив у тюрму у Пскові, де той пробув 23 роки. Лише позбувшись конкурентів, Ярослав наважився преїхати з усім двором до Києва, де того ж року розбив печенігів і на честь цієї перемоги почав будівництво собору Святої Софії.

У наступні роки Ярослав вів успішні війни проти литовських та фінських племен, здійснив невдалий похід у Візантію, проте зумів укріпити кордони своїх володінь, заклавши міста Ярославль (нині – Росія), Ярославль (нині – Ярослав, Польща), Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), Новгород-Сіверський. Проводячи активну міжнародну політику, Ярослав уклав вигідні династичні шлюби – у 1042 році його син Ізяслав одружився на Гертруді, дочці польського короля Казимира, який взяв за дружину сестру Ярослава Марію; через три роки Єлисавета Ярославна вийшла заміж за норвезького князя конунга Ґаральда Сміливого, у 1046 році Анастасія Ярославна – за угорського короля Андраша I, а в 1051 році Анна Ярославнакоронувалась на французький престол як дружина короля Генріха I Капета.

У 1044 році Ярослав звелів вирити з могили кістки своїх дядьків Ярополка та Олега, загиблих у міжусобиці з Володимиром, і всупереч християнській традиції хрестити їх останки і перепоховати поруч з їх братом у Десятинній церкві в Києві. В останні роки правління Ярослава було написане «Сказання про Бориса і Гліба», в якому вина за їх загибель покладена на Святополка Окаянного, хоча обидва брати визнавали його право княжити в Києві. Достовірність цієї версії суперечить ісландській «Сазі про Еймунда», за якою саме Ярослав був зацікавлений у загибелі Бориса та Гліба і в 1015 році найняв сорокатисячну варязьку дружину для захоплення Києва.

Правив Ярослав 37 років і помер 20 лютого 1054 року у Вишгороді, де проживав останні роки, переживши на чотири роки Інгегірду і на два роки свого старшого сина Володимира. Він був похований у Софійському соборі в Києві, де його мармуровий саркофаг зберігається до сьогодні. З 1936 року він відкривався тричі для наукових досліджень, проте в 2009 році при черговому дослідженні останків Ярослава, які з 1940 року зберігались окремо від поховання, виявилось, що вони належать жінці.

По смерті Ярослава, прозваного Мудрим за освячення двох соборів Софії – премудрості Божої в Києві і Новгороді, київський престол успадкував його син Ізяслав. Він не зумів утримати владу і був змушений розділити її з братами Святославом Чернігівським та Всеволодом Переяславським. Їх тріумвірат розпався у 1068 році після поразки у битві проти половців на Альті, і їх міжусобна війна стала початком розпаду Київської держави.

 

ПОДІЇ:

1872— у США запатентований електричний ліфт.

1940 – у 9-хвилинному мультфільмі “Puss Gets the Boot” кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer, що вийшов на екрани США, вперше з’явились популярні персонажі кіт Том і мишка Джері.

1960 — на сцені рідної школи в Сіетлі відбувся перший виступ майбутнього гітариста-віртуоза Джимі Гендрікса.

1998— 15-річна американка Тара Ліпінскі виграла змагання серед жінок з фігурного катання на зимовій Олімпіаді в Нагано, ставши наймолодшою переможницею Білих Олімпіад.

2014 — вторгенням російського спецназу на територію АРК розпочалася російсько-українська війна.

 

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:

newinform.com

20 лютого 1962 року, більш ніж через 10 місяців після Юрія Гагаріна, Джон Гленн став першим з американців, якому вдалося облетіти Землю. 38-річний полковник Джон Гершель Гленн був зарахований до загону перших астроавтів НАСА у 1959 році в числі інших семи кращих американських пілотів. На цей час за його плечима були 149 боїв під час Другої світової та Корейської воєн і здійснений в 1957 році перший безпосадковий переліт через США на надзвуковому літаку, коли Гленн за три з половиною години перелетів з Лос-Анжелеса до Нью-Йорка.

До Гленна у космосі побувало чотири чоловіка – радянські космонавти Юрій Гагарін та Герман Титов і американці Алан Шепард та Вірджил Гріссом. Правда, на відміну від радянських космонавтів, обидва американці здійснили лише суборбітальні польоти. За стартом його корабля з космодрому на мисі Канаверал спостерігало близько 100 тися чоловік і кілька мільйоів по телебаченню. Однак політ “Френдшипа-7” виявився не зовсім вдалим: під час третього обльоту Землі почали відмовляти двигуни і обшивка корабля надмірно розігрілась – довелось перейти на ручний режим управління і приземлятись раніше наміченого терміну. Капсула “Френдшип-7” успішно приводнилась у Атлантичному океані, де астронавт разом з літальним апаратом був підібраний військовим кораблем “Ной”. Першими словами Гленна після прибуття на Землю були: “Там було занадто жарко”.

У 1964 році Гленн залишив НАСА, зайнявся приватним бізнесом та політикою і з 1974 року чотири рази підряд обирався до Сенату США від свого рідного штату Огайо. На початку 1998 року НАСА допустила 77-річного Джона Гленна до польоту на човнику “Діскавері” яе спеціаліста-дослідника, і 29 жовтня 1998 року Гленн здійснив свій другий, цього разу вже дев’ятиденний політ, і став найстарішою людиною, що побувала в космосі.

Джон Гленн помер 9 грудня 2016 року у віці 95 років.

За матеріалами uk.wikipedia.org та ukrinform.ua

Джерело: vo.ridna.ua