Фото: shpark.com.ua
Шацький Національний природний парк був створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. на площі 32515 га для збереження унікальних природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, еколого-освітню та естетичну цінність. Почав функціонувати з 1 квітня 1984 р.
Про це “Волинь Рідна” дізналася на офіційному сайті парку shpark.com.ua.
Указом Президента України від 16 серпня 1999 р. площу парку, як одну з ключових природних екосистем національної екомережі природо-охоронних територій Західнополіського регіону України, збільшено до 48977 га.
Впродовж більш як тридцятирічного функціонування національний парк здобув визнання не тільки на національному, а й на міжнародному рівні.
1995 рік — водно:болотні угіддя Шацького НПП в рамках Рамсарської конвенції віднесені до ІВА територій, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. Протягом весняно-осінніх міграцій на озерах нараховують понад 80 тисяч водоплавних птахів.
2002 рік — рішенням 17-ї сесії Бюро координаційного Комітету ЮНЕСКО МАБ парку було надано статус біосферного резервату «Шацький».
2012 рік — за програмою ЮНЕСКО МАБ, створено міжнародний трилатеральний біосферний резерват «Західне Полісся», до складу якого увійшли біосферні резервати «Шацький» (Україна), «Західне Полісся» (Польща) та «Прибузьке Полісся» (Білорусь).
Транскордонний біосферний резерват «Західне Полісся» у світовому вимірі слугуватиме одним з головних об`єктів збереження ландшафтного та біологічного різноманіття не тільки у межах Полісся, а й Центральної та Східної Європи.
Територія національного парку за схемою ландшафтного районування відноситься до Шацького ландшафтного району, для якого характерне значне зосередження природних озер, місцевостей заболочених заплав, слабодернованих межиріч Західного Бугу, Прип`яті, Копаївки та Рити, кінцево-моренних горбів. Особливість ланшафтної будови території дає підставу виділити її в окремий природний географічний район – Шацьке поозер`я.
На території парку знаходиться 23 озера загальною площею близько 7 тис. га (одна з найбільш озерних груп Європи). Найбільші : Світязь (2622 га, глибиною 58.4 м), Пулемецьке (1568 га), Луки (673 га), Люцимер (430 га). Вони розділяються Головним Європейським вододілом до басейнів Балтійського і Чорного морів.
У 2008 році озеро Світязь визнано переможцем у номінації «7 природних чудес України».
