Новорічно-різдвяні декорації, ялинкові прикраси, елементи домашнього декору, авторські одяг та іграшки – все, чого сягає творча фантазія – може вив’язати з найрізноманітнішого виду нитки луцька рукодільниця Наталія Качкало.
Особливою майстерністю серед виробів хенд-мейду лучанки вирізняються в’язані дитячі іграшки. М’яка забавка може бути хорошим подарунком для малечі на Новий рік й додасть теплого настрою протягом усіх зимових свят, адже створена з добром і любов’ю. Секретами майстерності рукодільниця поділилась із Аліною Вітинською у газеті «Луцький замок».
Найвимогливіший експерт – донечка Маруся
В’язати Наталя навчилась ще у школі. Хоч з того часу минуло вже понад двадцять років, вона добре пам’ятає, як у четвертому класі до них прийшла вчителька з Палацу піонерів (нині – Палац учнівської молоді) і запросила на гурток в’язання. Дівчинку неабияк це зацікавило. Повернулася, пригадує, зі школи додому, дивиться, а на дивані лежать спиці – цілий новісінький набір. Виявилось, що мама, Світлана Павлівна, в той же день купила його для доні просто так. З того часу Наталя стала відвідувати гурток. Очевидно, що збіги не бувають випадковістю. Тепер без в’язання Наталя не уявляє свого життя. А створення власноруч чогось оригінального щоразу надихає вигадувати щось нове. Спочатку це було лише захоплення, а згодом улюблена справа стала давати заробіток. Серед різноманіття технік рукоділля найліпше Наталя опанувала в’язання гачком, яке з-поміж інших видів вирізняється особливістю декору та витонченістю візерункового полотна. У доробку лучанки чимало оригінальних речей. В’язати майстриня береться все, що може стати потрібним і помилувати людське око: святкові декорації, новорічні прикраси, авторські іграшки, інтер’єрні елементи, вишукані сукні та інші елементи одягу. Оригінальні речі ручної роботи створюють домашнє тепло і затишок, особливо в зимові новорічно-різдвяні свята. Чого вартує лише новорічна ялинка, вбрана ажурними витворами ручного в’язання. Чимало уваги майстриня приділяє м’яким дитячим іграшкам. З-поміж її витворів вони користуються чи не найбільшим попитом. «Таку іграшку зручно брати в дорогу, вона легко переться, не втрачає форми, а головне, дитині нею зручно гратися, адже вона комфортна у користуванні. До того ж в’язана іграшка, створена своїми руками, екологічно чиста, безпечна, вона підходить для діток будь-якого віку. А ще вона добре розвиває моторику пальчиків, адже при в’язанні часто використовують дрібні бусинки, ґудзики, тобто різна фактура», – розповідає рукодільниця. Така іграшка може бути чудовим подарунком для дитини і швидко стати її улюбленою. У Наталі вдома є маленька порадниця – її шестирічна донечка Маруся, яка першою оцінює мамині витвори. Тож, творячи, Наталя знає напевне, що її іграшка сподобається й іншим діткам. Для своїх робіт майстриня використовує в основному турецьку нитку. Для дитячих речей та іграшок найкраще підходять бавовна та акрил. Такі речі ліпше носяться, не втрачають форми, не збігаються, не ворсяться, одне слово, довговічні.
Сукню – в Італію, а іграшки – в Австрію
Щодня на в’язання Наталя виділяє не менш ніж дві години. На творіння, скажімо, дитячої іграшки майстрині потрібно в середньому три дні. Жодного разу, зізнається, не відчула ще втоми від цього процесу. Майстриня дивується, коли хтось каже, що в’язати – нудно, навпаки, на її переконання, ця робота заспокоює, розслаблює, знімає втому, проганяє негативні емоції, сприяє хорошому настрою, підвищує тонус. Цікаво, що мистецтво в’язання ще кілька років тому не було таким популярним, а сьогодні цей вид рукоділля популяризують навіть дизайнери міжнародного класу. Наталину сукню, приміром, повезли продавати в Італію. А її авторські іграшки «на ура» розкупили в Австрії. Майстриня розповіла, що найбільше речей замовляють кияни. І найліпше розходяться саме іграшки. Свої роботи вона також виставляла на ярмарках у Львові. А ще її іграшка прикрасила логотип однієї з луцьких «маленьких шкіл». В’язані речі стали не лише популярними, а й затребуваними. Приємно, що лучанки й тут не пасуть задніх. У Луцьку, розповідає Наталя, є ціла когорта рукодільниць. Дівчата, які займаються хенд-мейдом, часто продають свої речі мешканцям української столиці, іноземцям. Адже коли для Києва вартість в’язаних речей ручної роботи прийнятна, то пересічні лучани, скажімо, не готові заплатити за вироби стільки, щоб вони були самоокупні, та ще й дали майстру невеликий дохід. А рукодільниці, сміється Наталя, хочуть не лише працювати і отримувати задоволення, а й інколи їсти. Загалом ціна іграшки залежить від розміру і вартості ниток. Для створення однієї іграшки Наталя використовує кілька різних кольорів. Аби створити високоякісну річ, ділиться майстриня, важливо підібрати гачок потрібного розміру і відповідну пряжу. В’язка має буди щільною, щоби не було зазорів, і основне – творити з тепло і любов’ю. А секрет майстерності, зізнається моя співрозмовниця, у простому – бажанні.
Різномаїття Наталиних робіт можна побачити на сайті виробів хенд-мейду «Скриня» та в соціальних мережах за посиланням https://vk.com/id7463543 та https://www.facebook.com/profile.php?id=100001162711958&f ref=ts .
Будь-яку вподобану річ майстриня може виконати на замовлення.
Аліна ВІТИНСЬКА