Фото: data:image/jpeg
Сьогодні день пам’яті Дарії Ребет, визначної української політичної та громадської діячки, публіцистки.
Народилася Дарія Ребет у священичій родині: її батько Омелян Цісик — він походив із села Малий Ключів на Коломийщині, народився 18 березня 1887 p. у священичій родині. Германіст і україніст, автор книги «Політичні твори Шевченка»; мати Олена (Леся) Федорович — донька священика, який у ІІ-й половині XIX ст. належав до «пробудителів Буковини». Дарія Ребет навчалася на юридичних факультетах Львівського та Люблінського університетів; здобула наукову ступінь магістра права.
Політична діяльність
На початку 30-х належала до молодіжної структури ОУН у Стрию, очолювала жіночі групи Стрийської окружної екзекутиви ОУН в Стрийській окрузі (1933–1934). 1934–1938 — член Крайової екзекутиви ОУН на Західно Українських Землях, відповідала за зв’язки з керівництвом українських націоналістів, що перебувало в еміграції. За участь в українському націоналітичному русі кілька разів заарештовувалась польською поліцією, відбувала піврічне ув’язнення в тюрмі (1939). З квітня 1941 р. перестає бути членом ОУН, стає членом ОУНР. Під час німецької окупації налагоджувала роботу підпільних осередків ОУНР. У серпні 1943 взяла участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР.
З вересня входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.
Участь у жіночому русі
Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграці. 15-16 грудня 1945, Авсбурґ — Перший З’їзд українського жіноцтва в Німеччині. До Головної Управи було обрано Дарію Ребет. Із 1946 року, з моменту заснування журналу ОУЖ «Громадянка», була його дописувачем. 29-30 березня 1947, Ашаффенбурґ — ІІ З’їзд ОУЖ, референткою якого обрано Дарію Ребет. При її співпраці створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об’єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет.
Журналістська діяльність
Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об’єднання Українських Жінок у Німеччині (1980), автор статей, присвячених ідеології ОУН, її програмним постулатам та історії, українському визвольному рухові.
Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені, де і була похована.
30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі. Це перепоховання було приурочене до 92-ї річниці проголошення ЗУНР.
За матеріалами wikivisually.com.
