Фото: data:image/jpeg
Сьогодні день народження класика світового кіно, вітчизняного кінорежисера Сергія Параджанова.
Сергій Йосипович Параджанов (1924-1990) народився 93 роки тому в старому Тбілісі. Так сталося, що три країни називають його своїм – Вірменія, Грузія та Україна. В цих країнах (тоді ще республіках) Параджанов жив і творив. Крім них, була ще й зона – звичайна тюремна зона, місце позбавлення волі, де Параджанов відбував ув’язнення. Там він, до речі, теж був «своїм». І зовсім не нудився світом у неволі. Принаймні, великої різниці між СРСР і в’язницею не бачив. Де б він не був, де б не жив – цей чоловік всюди знаходив джерела натхнення і з неперевершеним артистизмом втілював у життя власні ідеї. Для нього не було високого і низького, адже це «низьке» він завжди умів підняти до рівня високого – унікальна риса, притаманна лише справжньому художнику. Хто зміг розкрити геніальну (високу) прозу Коцюбинського так, як це зробив Параджанов? Тонко відчути українськість, вишукано показати гуцульський світ, розкрити таємницю гуцульської душі, таємницю людських стосунків? Параджанов. Або, згадайте його «Ашик-Керіба» чи «Колір граната»…
Але той самий Параджанов міг зі шматків розбитих тарілок, пляшок, котрі викидали на смітник, та з іншого непотребу і мотлоху зробити дивовижної краси речі (декілька разів виставку робіт Параджанова привозив до Києва музей митця в Єревані, і то було незабутнє враження). Лише Параджанов міг спостерігати за мухою, що потрапила в цукровий сироп, а потім з ентузіазмом розповідати про це, як про щось неймовірно грандіозне й захоплююче. І це було набагато цікавіше слухати, аніж майстер-класи багатьох тодішніх «знаних» режисерів, від яких віяло просто незнищенною радянськістю, або ж власним пихатим егоїзмом (що, до речі, теж є однією з ознак цієї радянщини).
Параджанов був абсолютно вільною людиною. Тому він був своїм і серед інтелектуалів, і серед простих селян-гуцулів, і серед зеків. Чужим він був лише для тих, кого його свобода лякала, подразнювала, непокоїла, хто на підсвідомому рівні відчував загрозу власному упорядкованому світу, упорядкованим та розписаним істинам і смакам, хто жив за принципом «бути як усі». Тому якось дивно поряд з ім’ям Параджанова читати регалії: «народний артист України» чи ще щось у такому роді. Звісно, народний. Але чи може бути щось суттєвішим за талант і просто звання Художника?
ПОДІЇ:
1905 — у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої хотіли вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року.
1920 — Нестор Махно відмовився вести свої війська на фронт проти поляків, за що більшовики оголосили його поза законом.
1923 — іспанський винахідник Хуан де ля Сієрва здійснив перший політ на винайденому ним автожирі. З розвитком гелікоптерів роботи зі створення автожирів були згорнуті.
1927 — у кінотеатрі Монреаля через паніку, викликану невеликим вибухом кінокамери, загинуло 78 людей, з них 77 — діти молодше за 18 років.
1951 — у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй.
1972 — у гавані Гонконгу загорівся і затонув океанський лайнер «Королева Єлизавета», на той час найбільший у світі пасажирський корабель.
1992 — Ґвінея, Венесуела і Чилі визнали незалежність України.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з КНДР.
2005 — на президентських виборах у Палестинській автономії переміг колишній прем’єр-міністр Палестини Махмуд Аббас, який замінив покійного Ясіра Арафата.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
Фото: data:image/jpeg
У 1793 році Француз Жан-П’єр Бланшар здійснив перший у Новому Світі політ на повітряній кулі – він стартував у Філадельфії і, пролетівши 20 кілометрів та досягнувши висоти 2 кілометри, приземлився в містечку Вудбері (штат Нью-Джерсі).
За матеріалами ukrinform.ua та uk.wikipedia.org
