uamoderna.com
Сьогодні в Україні День пам’яті з приводу 75-х роковин початку примусового вивезення населення України в Німеччину.
До початку німецько-радянської війни нацистське керівництво не планувало використовувати в промисловості своєї країни робочу силу з окупованих територій СРСР (зокрема, й з України). Навпаки, розроблялися схеми масового винищення мільйонів місцевих мешканців та німецької колонізації захоплених земель. Зрив «блискавичної війни», необхідність проводити позиційні бойові дії та мобілізовувати все більше німецьких селян і робітників до армії змусили Гітлера частково змінити плани й піти на використання трудових ресурсів з окупованих східних територій в економічних інтересах Третього Рейху.
Агітаційна компанія нацистів в Україні почалася взимку 1942 у розпал голодної зими. Добровольцям обіцяли гідну заробітну плату, гаряче харчування та догляд за рідними на час перебування працівника в Німеччині. Перший ешелон із 1 117 робітниками-спеціалістами вирушив із Харкова до Кельна 18 січня 1942 року, другий до Бранденбурга – 21 січня. Вивезення трудових ресурсів із Києва розпочалося 22 січня 1942, коли до Німеччини було відправлено 1,5 тис. осіб. 24 лютого перший потяг від’їхав із Сталіно (Донецьк). Особливістю початкових німецьких трудових наборів була чітка спеціалізація робітників за професіями (перевага віддавалася чоловікам зі спеціальністю будівельників, металургів, гірників тощо), а також їхній здебільшого добровільний характер. Досить швидко ситуація почала змінюватися, адже Німеччину вже не задовольняла кількість добровольців. З весни 1942-го гітлерівці розпочали масові облави на місцеве населення із залученням до цього поліції та солдатів вермахту. Запроваджена система з обіцянок, соціального тиску і брутального терору дала їм змогу того року депортувати з окупованих східних територій понад 1 млн цивільних робітників, більшість із яких (714 тис.) були вихідцями з України. За 1941-1944 загальна кількість остарбайтерів становила 2,8 млн чол., у тому числі 2,2 млн українців.
Більшість остарбайтерів працювали на приватних підприємствах. У Німеччині вони жили в спеціальних таборах під суворим наглядом адміністративно-поліцейських спецслужб. Остарбайтери були зобов’язані носити нашивку темно-блакитного й білого кольорів з написом «ОST» («Схід»), яка повідомляла німцям, що ці люди – робітники зі Сходу, та понижувала їх у правах. Заробітна плата становила 30% платні німецького робітника, з чого більша частина йшла на оплату харчування і житла. За спробу втечі остарбайтери каралися смертю або ув’язненням у концтаборі. Міжнародний воєнний трибунал у Нюрнберзі в 1946 році визнав примусову працю іноземців, яку використовували в нацистській Німеччині, злочином проти людяності та порушенням норм міжнародного права. В 1994 році німецький уряд виділив значні матеріальні кошти для компенсації колишнім остарбайтерам. Суми виплат українцям при цьому були в 5 разів менші ніж, наприклад, полякам. У 2006 виплати були припинені. Сьогодні для вшанування трагічної річниці примусового вивезення українців до Німеччини відбудеться низка заходів, організована Українським інститутом національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАН України та Національним музеєм історії України в Другій світовій війні.
ПОДІЇ:
1918 — на зборах студентів Київського університету Святого Володимира та Українського національного університету ухвалено рішення створити студентський курінь імені Січових стрільців.
1919 — у Версалі розпочалася Паризька мирна конференція, учасники якої схвалили статут Ліги націй.
1919 — більшовицький уряд України ухвалив рішення про відокремлення церкви від держави.
1919 — у Лондоні засновано автомобілебудівну компанію «Бентлі Моторз», котра спеціалізувалась на виробництві спортивних і вишуканих автомобілів. У 1931 році «Бентлі» була придбана компанією «Роллс-Ройс».
1926 — на Арбаті в кінотеатрі «Художній» пройшла прем’єра фільму Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін». Фільм постійно включається кінокритиками в десятку найкращих фільмів всіх часів і народів.
1934 — британську поліцію спорядили кишеньковими радіоприймачами, по яких передавали дані про скоєні злочини. Першим затриманим уже через 15 хвилин після здійснення злочину виявився злодій, що викрав у Брайтоні три пальта.
1944 — прорив радянськими військами блокади Ленінграда. Блокада тривала 900 днів з 8 вересня 1941 року.
1944 — на Волині відбулися перші серйозні сутички Української повстанської армії з військами НКВС .
1963 — засновано футбольний клуб «Карпати» (Львів).
1964 — американські лікарі закликали конгрес зобов’язати сигаретні компанії писати на пачках попередження про небезпеку куріння для здоров’я.
1964 — «Бітлз» уперше потрапили в американський хіт-парад з піснею «I want to hold your hand», що зайняла 45-те місце. Через два тижні вона вже очолювала список найпопулярних пісень.
1980 — альбом «The Wall» гурту «Pink Floyd» очолив чарт «Біллборд». Цей альбом став однією з найвідоміших робіт групи.
1991 — Бундестаг вчетверте обрав федеральним канцлером лідера партії ХДС Гельмута Коля. Сформований ним новий уряд об’єднаної Німеччини цього дня склав присягу; уперше серед міністрів було чотири жінки.
1995 — під час землетрусу силою 7,2 бала, що стався у місті Кобе (Японія), загинуло шість з половиною тисяч чоловік.
1996 — на носії нового типу — DVD — вийшло перше програмне забезпечення. Компанія «Digital Directory Assistance» оголосила, що нову версію її електронного телефонного довідника «PhoneDisc PowerFinder USA ONE», буде випущено на новому носії інформації — Digital Video Disc (DVD). Дані, що раніше займали 6 дисків CD-ROM, помістились на одному диску DVD.
1997 — норвежець Берґ Усланд закінчив свій одиночний перехід через Антарктиду, котрий стартував 15 листопада 1996 року.
2010 — вибухнули кисневі балони на 4-му поверсі лікарні №7 міста Луганська (відділення кардіології). В результаті — 16 загиблих.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
static.ukrinform.com
Сьогодні день народження сестер Віти та Валі Семеренко (1986), українських біатлоністок, олімпійських чемпіонок. В активі сестер Семеренко на двох 10 медалей чемпіонатів світу і три – Олімпійських ігор. Цікаво, що Віта старша від Валі на 10 хвилин. Віта – чемпіонка та бронзова призерка Олімпійських ігор в Сочі (2014), п’ятиразова призерка чемпіонатів світу, переможниця й призерка етапів Кубка світу, п’ятиразова чемпіонка Європи з біатлону. В свою чергу, Валя – чемпіонка Олімпійських ігор у Сочі (2014), чемпіонка та чотириразова призерка чемпіонатів світу з біатлону, переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону, семиразова чемпіонка Європи, чемпіонка світу з літнього біатлону 2011 року в спринті.
За матеріалами ukrinform.ua та uk.wikipedia.org.
