Цього дня 2014 року, під час Революції Гідності, протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову.
Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських законів» 16 січня, зібралося на народне Віче. Незважаючи на численні заклики лідерів опозиції до продовження мирного протесту, багатотисячна колона пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася із кордоном «Беркуту» на вулиці Грушевського. Почалися сутички, які тривали усю ніч. У ході протистояння мітингувальники закидали міліцію камінням, фаєрами, «коктейлями Молотова». При цьому були спалені шість автобусів і вантажівок правоохоронців. «Беркут» використовував проти демонстрантів шумові гранати і гумові кулі, а також водомет. За повідомленнями столичних медиків, в період з 16:00 19 січня до ранку 21 січня, за медичною допомогою звернулися 122 постраждалих, 50 з них були госпіталізовані. У той же час, згідно з даними медичної служби євромайдану, за добу 19-20 січня на вул. Грушевського були поранені 1400 чоловік. Після цих подій керівництво США та представники Євросоюзу вперше заговорили про санкції проти тодішнього керівництва України.
ПОДІЇ:
1903 — оголошено проведення першої велогонки «Тур де Франс» — найпрестижнішого і найпопулярнішого спортивного велозмагання наших днів.
1906 — побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень».
1907 — в журналі «Вар’єте» з’явилися перші рецензії на кінофільми.
1915 — француз Георг Клод отримав патент на неонову трубку, яку використовували для зовнішньої реклами.
1922 — у Москві відбувся вечір «Очищення сучасної поезії». Читав вірші Володимир Маяковський, який пропонував «вичистити» із сучасної поезії поетів, які обходять у своїх віршах сучасність
1925 — спільне засідання ВУАН постановило організувати Медичний відділ ВУАН.
1938 — американська фірма «Дженерал Моторз» перша у світі почала серійне виробництво дизельних двигунів
1946 — створено Союз Українців у Великій Британії.
1955 — Президент США Двайт Ейзенхауер дозволив уперше показати по телебаченню зняту прес-конференцію.
1963 — відбувся перший виступ групи «Бітлз» на телебаченні
1966 — Індіра Ганді стала третім прем’єр-міністром Індії.
1978 — у Німеччині випущений останній автомобіль «Фольксваген-жук».
2001 — у Бельгії дозволили вживання і зберігання марихуани.
2001 – Юлія Тимошенко звільнена з посади віце-прем’єр-міністра України у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності
2014 — у Києві на вулиці Грушевського розпочалось збройне повстання проти диктаторського режиму Януковича.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
litmir.co
Перший україномовний ілюстрований сатиричний журнал «Шершень» виходив від 6 (19) січня до 14 (27) липня 1906 року в Києві.
Його видавцем і редактором був Володимир Лозинський. За цей період з’явилося 26 чисел, з них три були подвійні. Було встановлено, що причиною виходу у світ подвійних номерів була конфіскація матеріалів, в основному малюнків, що готувалися до наступних випусків.
Перший подвійний номер «Шершня» (16-17) вийшов 28 квітня 1906 р. Досі не встановлено, який саме матеріал № 16 потрапив під заборону, але було зрозуміло, що подальше видання журналу було під загрозою. Боючись заборони видання «Шершня», редакція вирішила негайно отримати дозвіл на випуск іншого аналогічного видання. Ним мав стати ілюстрований гумористично-сатиричний журнал «Чміль». Дозвіл на його видання отримав секретар журналу «Шершень» А. Коваленко 15 квітня. Але «Шершень» не заборонили і дозвіл на новий журнал залишився невикористаним.
Над випусками «Шершня» працювали такі визначні постаті, як Михайло Коцюбинський, Агатангел Кримський, Іван Липа, Осип Маковей, Іван Нечуй-Левицький, Людмила Старицька-Черняхівська, Василь Стефаник, С. Тимченко, Гнат Хоткевич та ін.
На обгортці першого номера «Шершня» − малюнок Ф. Красицького, родича Т. Шевченка. Малюнок без назви і супровідного тексту, але його зміст зрозумілий. Художник висвітлив класовий поділ суспільства та його боротьбу. Через проломану тюремну стіну молодий робітник лівою рукою передає ув’язненій українській дівчині прапор з написом «Воля». Біля неї лежать на бруку тіла вбитих. А далі зображені фабрики, оточені густим чорним димом.
Ф. Красицькому належать й інші гострі карикатури, в яких зображував в’язня, котрий через ґрати дивиться на ластівки, що звили гніздо, або п’яного довговусого і череватого пана-росіянина, що солодко спить на мальованій печі, а в дверях товпляться селяни, чекаючи його наказів про розподіл роботи…
Видання «Шершня» припинилося у липні 1906 р. без офіційного розпорядження з боку влади. Постійні переслідування, штрафи, конфіскації зламали наполегливість та силу осіб, які готували та видавали журнал.
В українській політичній журналістиці періоду революції 1905 – 1907 рр. журнал «Шершень» займає провідне місце. Це єдиний із сатиричних журналів України, який неодноразово привертав увагу філологів, мистецтвознавців та істориків.
У фондах НБУ ім. В. І. Вернадського, у відділі рідкісної книги зберігаються всі номери журналу «Шершень», окрім останнього (№ 26) за 1906 р.: № 1 – 25. (www.osvita.ua)
За матеріалами ridna.ua та ukrinform.ua
