За церковним календарем 23 січня вшановують святителя Григорія, єпископа Нисського, преподобного Дометіана, єпископа Мелітінського, святителя Феофана, священномученика Анатолія, преподобного Маркіяна та преподобного Павла Комельського.
У народі святителя Григорія називали Літоукажчиком, тому що природні явища цього дня вказували на погоду майбутнього літа.
Якщо у цей день буде іній на деревах і стогах, то літо буде мокрим і холодним. Якщо вітер дме з півдня — літо буде грозовим. Якщо наші пращури у цей день спостерігали іній, то вірили, що 15-16 червня буде дощ.
ПОДІЇ:
1912 — у Гаазі підписана Міжнародна опіумна конвенція — перша міжнародна домовленість про контроль наркотичних речовин.
1922 – у госпіталі Торонто 14-річний канадець Леонард Томпсон став першою людиною, котрій була зроблена вдала ін’єкція інсуліну для боротьби з діабетом.
1950 — ізраїльський кнесет (парламент) всупереч рішенню ООН про виділення Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю, проголосив його західну частину столицею держави.
1960 — швейцарець Жак Пікар і американець Дональд Волш на батискафі «Трієст» спустились на дно Маріанської западини, досягши рекордної глибини занурення — 10 915 метрів.
1964 — у Медичному центрі університету штату Місісіпі дванадцять лікарів під керівництвом доктора Джеймса Харді трансплантували серце шимпанзе 64-річному пацієнту, який прожив близько місяця після операції, так і не прийшовши до тями.
1973 — виверження вулкану Ельдфетль на острові Геймаей, Ісландія.
1992 — у Києві пройшов І Конгрес українців колишнього Радянського Союзу.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з В’єтнамом.
2002 — 18-річний Руслан Пономарьов з Краматорська достроково став наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ.
2005 — інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
23 січня народився Павло Григорович Тичина (11 [23] січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія[1][2][3] — 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної РадиУРСР двох скликань (1953–1959), депутат Верховної Ради УРСР з 1-го по 7-ме скликання. Міністр освіти УРСР (1943–1948). Академік АН УРСР (1929). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).
Автор слів Гімну Української РСР.
За матеріалами ridna.ua та uk.wikipedia.org.