У ніч на 8 лютого 1918 року більшовики захопили центральну частину Києва.
Більшовицька армія під командуванням генерала Муравйова ввійшла до міста з боку Печерська й Липок – це були найбагатші квартали Києва, там мешкало чимало високопосадовців – як військових, так і цивільних та й просто заможних містян. Почався кількаденний кривавий грабунок міста, яке до того піддалося нищівній артилерійській атаці. Київ обороняли приблизно дві тисячі вояків, які залишилися вірні УНР, – залишки Богданівського, Полуботківського, Дорошенківського, Богунівського й Гордієнківського полків, Гайдамацького коша Слобідської України, куреня Січових стрільців, вільного козацтва та чорних гайдамаків, – які не могли довго чинити опір більш ніж учетверо чисельнішим силам більшовиків. Комендант Києва Михайло Ковенко, який фактично командував обороною, оголосив евакуацію. Відступали на захід Святошинським шосе – у бік Житомира. За військом вирушили міністри Української Народної Республіки й кілька десятків членів Української Центральної Ради на чолі з професором Михайлом Грушевським (його будинок був ущент розбомблений).
Червоноармійці влаштували в Києві справжнісіньку криваву баню: вдиралися до помешкань, витягали генералів, офіцерів і просто дорослих чоловіків і вбивали їх без суду і слідства. В більшості будинків, навіть на Хрещатику, вікна були наглухо забиті дошками. Навіть розмовляти українською мовою на вулиці стало небезпечно. «У Маріїнському парку, де стояв самітній царський палац, урядував штаб Муравйова і ЧК під проводом завжди п’яного чекіста Полуянова. Сюди червоногвардійці звозили арештованих киян і тут же в Маріїнському парку їх розстрілювали… Число жертв більшовицького терору ніколи не було усталене, але воно сягало на підставі наших обрахунків щонайменше п’яти-шести тисяч. Київ заплатив дорогу ціну за це перше знайомство з більшовиками», – згадував член Української Центральної Ради й міністр продовольчих, а згодом земельних справ в уряді УНР Микола Ковалевський. Він не зміг евакуюватися і залишився в місті – обзавівся фальшивими документами і працював продавцем на молочарні на Малій Васильківській. П’яні червоноармійці й матроси, обвішані кулеметними стрічками і гранатами на всю горлянку співали: «Эх, яблочко, сбоку красное. Что Украине… конец – дело ясное…»
Варто зауважити, що безчинства головорізів Муравйова занепокоїли навіть членів маріонеткового радянського уряду України. Нагору пішли сигнали про надмірну жорстокість, пияцтво і мародерство «рабоче-крестьянской армии». У березні 1918 року в Москві на прийомі в голови ВЧК Фелікса Дзержинського члени колишнього армійського комітету Першої революційної армії звинуватили Муравйова в розправах, розстрілах, самодурстві, наданні воякам прав на пограбування здобутих міст і сіл. Була утворена спеціальна комісія, опитано чимало свідків у цій справі. Муравйова навіть арештували, але незабаром випустили – за нього заступилися впливові покровителі.
ПОДІЇ:
1908 — перше виконання 2-ї симфонії Сергія Рахманінова (Москва).
1914 — у Монреалі створили українське видавництво «Новий Світ».
1915 — у Лос-Анджелесі відбулася прем’єра фільму Девіда Ґріффіта «Народження нації», включеного згодом до списку 100 найкращих фільмів усіх часів і народів.
1916 — у Цюриху (Швейцарія) група поетів оголосила про появу нової мистецької течії — дадаїзму.
1921 — Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила декрет про заповідник «Асканія-Нова».
1928 — перша передача телесигналу через океан — із Лондона до Нью-Йорку.
1929 — у Ленінграді заарештували майбутнього академіка (тоді ще студента) Дмитра Ліхачова (засуджений на 5 років і відправлений на Соловки).
1969 — відбувся перший політ найбільшого у світі пасажирського літака Boeing 747 (зараз найбільший – Аеробус A380).
1964 — Beatles прибули в аеропорт «Кеннеді» й Америку охопила хвиля бітломанії.
1965 — у Британії заборонили рекламу цигарок на телебаченні.
1972 — у лондонському Альберт-холі відмінили концерт Френка Заппи та Mothers of Invention, бо деякі їхні пісні були визнані непристойними.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Ватиканом і Азербайджаном.
1997 — у Києві була створена партія Християнсько-Народний Союз, яку в 2003 році було переіменовану на Християнсько-Демократичний Союз.
2002 – у Солт-Лейк-Сіті розпочались XIX Зимові Олімпійські ігри. В іграх брали участь 2399 спортсменів (886 жінокн і 1513 чоловіків) з 77 країн. Золоті медалі виграли 18 національних збірних, в тому числі Китай і Австралія, котрі завоювали свої перші золоті медалі за всю історію участі у зимових Олімпіадах. Лідером в командному заліку стала збірна Норвегії, яка завоювала 13 золотих, 5 срібних і 7 бронзових медалей.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
Сьогодні преподобного Феодора Студита – візантійського ченця, аскета, церковного діяча і письменника, котрий жив у VІІІ столітті. В 796 році за непоступливу позицію в питаннях віри та за критику імператора Костянтина VІ був підданий тортурам, а згодом відправлений на заслання. Лише коли до влади прийшла імператриця Ірина, Феодора повернули з заслання й поставили очільником Студійського монастиря. Для управління монастирським життям Феодор написав устав, який отримав назву Студійського уставу. Саме він і став основою для жительства більшості монастирів.
У народі цей день називали «Федора-поминальника», вважаючи, що саме о цій порі душі померлих сумують за живими родичами й приходять до їхніх осель. Тому варто було взяти жменьку попелу з печі й висипати на могилку, тихо примовляючи: «Не ходіть по подвір’ю душі-сироти! Не топчіте доріжечки, не зазирайте у віконце, не сідайте марно до столу! Ліпше йдіть у край західний, край радості, край вічного спокою!» Феодору молилися від грудних хвороб і від болю у шлунку. А ще казали: «Федір Студит землю студить», або: «Який сьогоднішній день, така і весна».
За матеріалами uk.wikipedia.org та ukrinform.ua.