П’ятнадцятого лютого – свято Стрітення, в народі “Стрічання”, “Громиця”, “Зимобор”, яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.
На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:
– Боже, поможи тобі, зимо! – каже літо.
– Дай, Боже, здоров’я! – відповідає зима.
– Бач, зимо, – дорікає літо, – що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення – 15 лютого – та в день святої Анни – 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима – стара баба, а Літо – молода дівчина.
На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї – порожнісінька торба.
У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, – весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше – Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше – Зима. “…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!” – каже Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” про зустріч літа з зимою.
В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися “громичними”, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали “громичну” свічку – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!”. Від “громичної” свічки і саме свято, крім “Стрітення” або “Стрічання”, називалося колись “Громиця”.
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що “поможе”. Найкраще ця вода ніби помагала від “пристріту” – від хвороби, що її спричиняло “погане” око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: “Боже тебе збережи!”. Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса – врожай, нема роси – немає врожаю.
Народні прикмети:
- Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
- Вітер – погана ознака.
- Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
- Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!
- Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!
- Коли на Громицю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
- День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
- Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
- Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
- Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.
- Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
- Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
- На Стрітення із стріх капає – бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає – весна буде рання, суха.
- Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
- Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
- На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.
- Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
- Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба.
- Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
- Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
- Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
- Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
- Якщо 15 лютого випав сніг – на дощову й холодну весну.
- Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
- Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
- Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
- Якщо на Стрітення півень води нап’ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап’ється на дорозі.
За матеріалами книги Олекси Воропая “Звичаї нашого народу”