volynpost.com
Чергові сходи жителів села Гаразджа, під час яких обговорювали створення об’єднаної громади, фактично було зірвані, як кажуть, через амбіції сина місцевого священика Миколи Лафети Віталія.
Село Гаразджа входить до Піддубцівської сільради. Сьогодні його мешканці, як і мешканці сотень інших сіл України, стали учасниками процесу децентралізації та вирішують свою долю. 11 лютого відбулося саме таке зібрання. В Гаразджу навіть приїхали голова Луцької райдержадміністрації Ігоря Ярмольський та помічник народного депутата Олександр Пиза.
Про це пише Наталія Юрчук на сайті volynpost.com.
Однак серйозної розмови з селянами фактично не вийшло. На збори прийшов священик Свято-Покровського храму села Піддубці Микола Лафета, який разом із своїм сином та церковним активом ледь не зірвали проведення сходів селян. Дійшло навіть до того, що їх назвали провокаторами.
Віталій Лафета за допомогою групи підтримки “захопив” мікрофон та почав виступ із питання, якого в порядку денному не було. Чоловік озвучив звинувачення в бік сільської влади, яка нібито незаконно рік тому передала ділянку, на яку він претендував, вдові атовця Сергія Писарука Анні.
Сьогодні син священика оскаржує це рішення в судах. Розгляди дійшли до апеляційної інстанції.
Додаткових емоцій додає єдиний аргумент, яким оперував під час зборів Віталій Лафета. Він опирається на те, що в рішенні сільради вказано: першочергово на отримання землі претендують молоді сім’ї та атовці. А вдів атовців там, мовляв, нема.
Хоча, якщо ввімкнути здоровий глузд, здавалося б, саме вони заслуговують на першогочергове отримання землі. Адже сім’я втратила одного з годувальників і така допомога від громади була б як ніколи потрібна. Однак Віталій Лафета, мабуть, вважає по-іншому.
Однак вершиною цинізму стала подія, про яку виданню стало відомо з власних джерел. По завершенні сходів син священика підійшов до сільського голови Бориса Горбатюка та запропонував угоду – у разі надання йому земельної ділянки сільську раду більше не турбуватимуть. Голова на цей «шантаж» не погодився і відмовив.
Додаткової пікантності ситуації додає те, що батько Віталія – відома в нашому регіоні людина. Відома з негативного боку. Неодноразово він ставав героєм публікацій у ЗМІ, а частина вірян, які моляться Богу в Свято-Покровському храмі, навіть писала звернення до владики Ніфонта з проханням “вирішити питання щодо неможливості подальшого перебування Лафети М. М. настоятелем Свято-Покровського храму села Піддубці у зв’язку з порушенням ним присяги священика, церковних канонів та Статуту”.
Більше про це звернення можна прочитати за посиланням.
Також найгучніше “прославився” протоієрей Лафета двома речами: коли на очах у всіх рвав укази Ніфонта (церква належить до Волинської єпархії УПЦ (Московського патріархату)) про його відсторонення від посади і призначення настоятелем молодого монаха Іллі та коли побився з власником бару “Білочка”, що на території Піддубцівської сільради. Власник бару написав заяву в міліцію.
А вершиною його “творчості” став випадок, що, зі слів депутата Волинської обласної ради Сергія Сівака, трапився 22 червня 2016 року. Тоді, розповів депутат, священнослужитель назвав Державний Прапор “ганчіркою” під час церемонії вшанування розстріляних в’язнів Луцької тюрми, 6 із яких були родом із цього села. Дійшло навіть до того, що поліція збиралася відкрити кримінальне провадження.
Отож, через амбіції членів сім’ї скандального священика розгляд важливого питання громади знову відклали. Селяни замість говорити про об’єднання – говорили про те, що людей роз’єднує.
i.ytimg.com
ДОВІДКА
9 квітня 2014 року чоловіка Писарук Анни Віталіївни, Писарука Сергія Миколайовича, було мобілізовано до лав Збройних Сил України на посаду гранатометника в 51-шу окрему механізовану бригаду.
Чоловік 4 вересня 2014 року трагічно загинув. На утриманні у дружини загиблого залишився їх малолітній син.
Рішенням Луцької районної ради від 25 березня 2015 року № 43/5 Писаруку С.М. присвоєно звання “почесний громадянин Луцького району” (посмертно), а наказом № 70 від 21 травня 2015 року військовим комісаріатом Луцького ОМВК його нагороджено пам’ятною медаллю “захисник Батьківщини” (посмертно).
Також Указом Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 “Про відзначення державними нагородами України” за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Писарука Сергія Миколайовича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Наталія ЮРЧУК
