У православних християн і греко-католиків сьогодні розпочинається Великий піст, який триватиме до 16 квітня – світлого Христового Воскресіння.
tureligious.com.ua
Під час цього посту, а його ще називають святою Чотиридесятницею, забороняється не лише вживання м’яса і будь-яких м’ясних продуктів, але й молока, яєць, риби. Послаблення буває тільки на великі свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра). Послаблювати піст дозволяється також дітям, вагітним жінкам, хворим. Великим він зветься не тільки через те, що триває аж 40 днів, а й через своє значення в житті кожного православного християнина. Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки. Вважалося, що на час посту все повинно мати скромний вигляд. Тому українські жінки ховали подалі в скрині яскравий одяг, прикраси, а чоловіки-курці (навіть найзатятіші) клали люльку і тютюн на полицю й не доторкалися до курива впродовж посту. Заборонені були під час святої Чотиридесятниці статеві взаємини, веселощі й забави. Вельми популярним було в давнину під час посту давати якусь обітницю й суворо її дотримуватися. У цей час господиня мала готувати їжу пісну, але поживну: наприклад борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі паляниці з маком і медом. Дехто взагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль. Але ще важливішим був духовний піст, що мав очистити людину від грішних думок й підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння. Цього року Пасха випадає на 16 квітня як для християн східного, так і західного обряду.
Іменинники сьогодні: Кирило, Михайло, Федір, Овксентій, Юрій, Аврам, Єгор, Герргій, Филимон, Ісаак.
За народними прикметами, у день Кирила повитухи приймали з гостинцями жінок, у яких вони приймали пологи. У минулі часи помітили, що хороша погода на Кирила — до міцних морозів.
gordonua.com
Цього дня два роки тому в центрі Москви неподалік Кремля був убитий російський політик та опозиціонер Борис Нємцов (1959-2015). Вбивство сталося за день до запланованого на перше березня у Москві опозиційного маршу «Весна», а також напередодні оприлюднення ним доповіді «Путін і війна», в якій він збирався продемонструвати докази участі російської армії у війні на Донбасі та причетності до цього самого Путіна. Як відомо, політик засуджував окупацію Росією українського Криму, закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.
ПОДІЇ:
425 — відкрито Константинопольський університет.
1664 — поляки розстріляли під Новгород-Сіверським українського козацького полковника Івана Богуна.
1883 — композитор Оскар Гаммерштайн запатентував першу машину, що скручує сигари.
1900 — створений футбольний клуб «Баварія».
1918 — початок походу січових стрільців проти більшовицьких військ, що напали на Україну.
1919 — комісія Антанти провела зустріч із українським отаманом Семеном Петлюрою.
1932 — англійський фізик Джеймс Чедвік відкрив нейтрон — нейтральну елементарну частку.
1933 — підпал Німецького Рейхстагу, що був використаний Гітлером як привід для розпуску Рейхстагу і встановлення диктатури в Третьому Рейху.
1942 — масові розстріли в Бабиному Яру німецькими окупантами членів українського націоналістичного підпілля.
1965 — відбувся перший політ першого у світі широкофюзеляжного транспортного літака АН-22 («Антей»), створеного в КБ О. К. Антонова (Київ).
2014 — війська російського спецназу у військовій формі без розпізнавальних знаків захопили будівлі парламенту і Ради міністрів Криму і вивісили над ними російські прапори.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
kiev-foto.info
Цього дня 105 років тому народився Яків Борисович Давидзон (1912–1998), український фотомитец, чиї знімки давно вже стали історією, перший фотокор лауреат Шевченківської премії (1977).
Яків Давидзон не розлучався з фотоапаратом понад 60 років. Його дебют відбувся 12 грудня 1937 року. Тоді 25-річний Давидзон зробив кілька знімків на виборчій дільниці заводу «Ленінська кузня», віддав їх у редакцію однієї з вечірніх газет, де один з них надрукували. Потім була робота в республіканській газеті «Колгоспник України» (нині «Сільські вісті»), у фотохроніці РАТАУ (нині Укрінформ); під час радянсько-німецької війни був фото кором на фронті. Об’єктив його фотокамери назавжди увіковічнив миттєвості війни: бої за Харків, Воронеж, Сталінград… Після війни Яків Давидзон понад 50 років працював фотокором газети «Радянська Україна» (нині «Демократична Україна»). Помер в Америці, де жив останні 4 роки свого життя.
Сьогодні 130 років від дня народження Петра Миколайовича Нестерова (1887–1914), військового льотчик, штабс-капітана. Засновник вищого пілотажу. В серпні 1913 року вперше в світі зробив у районі Києва на літаку замкнену петлю (петля Нестерова). В 1913–1914 роках взяв участь у першому в історії авіації груповому польоті за маршрутом Київ – Остер – Ніжин – Київ, здійснив рекордні перельоти Київ – Одеса – Севастополь і Київ – Гатчина. Під час 1-ї світової війни воював на Південно-Західному фронті, зробив 7 бойових вильотів. Загинув у бою, вперше застосувавши повітряний таран і знищивши австрійський літак. Похований в Києві.
115 років тому народився Джон Ернст Стейнбек (1902–1968), американський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1962). Автор соціального роману «Грона гніву», роману «Зима тривоги нашої», збірки оповідань «Руденький поні», повісті «Консервний ряд».
Шлях Стейнбека до літературних вершин не був легким. До миті, коли йому вручали нагороду від президента США і «нобелівку», а для молоді він став справжнім літературним гуру, Стейнбек змінив масу занять і професій: батракував на ранчо, підробляв на будівництві автошляхів, мив пробірки в лабораторії, стояв за прилавком галантерейної крамниці. Його батьки, люди досить скромних статків, не мали можливості постійно допомагати синові (в сім’ї було ще три дочки), і молоді роки майбутнього письменника минули у боротьбі за освіту, яку можна було одержати лише ціною важкої праці. «Я страшенно бідую. Спочатку мені треба нагодувати інших, а вже потім поїсти самому. Я повинен жити серед брудного посуду і засмальцованих фартухів, аби отримати право вивчати психологію і логіку», – писав він, ділячись враженнями від роботи в кав’ярні каліфорнійського містечка Пало-Альто. Стейнбек так і не закінчив курсу в Стенфордському університеті.
Сьогодні виповнилося б 85 років від дня народження Елізабет Тейлор (1932-2011), однієї з найвідоміших голлівудських актрис. Перша актриса з гонораром у мільйон доларів (за роль Клеопатри в однойменному фільмі). Популярність прийшла до неї після виходу на екрани фільмів «Місце під сонцем», «Айвенго» і «Рапсодія». Свій перший «Оскар» актриса отримала в 1960 році за головну роль у фільмі «Баттерфілд, 8», а 1966 року була удостоєна другого «Оскара» – за роль у фільмі «Хто боїться Вірджінію Вульф». Загалом фільмографія «незрівнянної Ліз» (саме так її називали американці) нараховує 65 фільмів. Без Тейлор нині важко уявити історію Голлівуда. Фатальна брюнетка була 9 разів у шлюбі, обожнювала діаманти й коштовні прикраси, які нещодавно пішли з молотка за величезні гроші на одному з відомих світових аукціонів. Була хрещеною матір’ю дітей Майкла Джексона. Похована на каліфорнійському цвинтарі Форест-Лоун – поряд із Майклом Джексоном, Кларком Ґейблом і Волтом Діснеєм.
За матеріалами uk.wikipedia.org та ukrinform.ua.
