Сьогодні – перший день весни, Міжнародний день котів, Міжнародний день боротьби з наркоманією і наркобізнесом
www.depo.ua
Сьогодні святкує день народження Даля Грібаускайте (1956), президент Литовської Республіки (2009; переобрана на другий термін у травні 2014).
Вона стала першою жінкою-президентом Литви і першою переобрана на другий термін поспіль на найвищу державну посаду Литви. Комісар Єврокомісії з бюджету і фінансового планування (2004–2009), міністр фінансів Литви (2001–2004), віце-міністр закордонних справ (2000–2001) і віце-міністр фінансів (1999–2000). Хтось називає її «Балтійською Маргарет Тетчер», хтось порівнює з не менш «залізною» Меркель, але для більшості литовців вона – типовий self made man – людина, котра сама себе зробила, а ще – втілення розуму, далекоглядності, дипломатичної гнучкості, а коли треба – незламної принциповості та рішучості. Народилася Даля Грібаускайте у Вільнюсі (Литва). Випускниця Ленінградського держуніверситету за фахом «політекономія». У 1992 році навчалася за програмою для керівників у Джорджтаунському університеті (Вашингтон, США). Доктор соціальних наук. У великій політиці – з початку 90-х років. Починала керівником програм в уряді Литви, очолювала департамент з європейських справ у міністерстві міжнародних економічних відносин Литви. Брала участь у переговорах, щодо вступу Литви до ЄС. В 1993 році обіймала посаду директора економічного департаменту міністерства закордонних справ Литви. Була єврокомісаром у Брюселі, відповідала за фінансове програмування і бюджет Європейського союзу. У 2005-му тижневик European Voice визнав Грібаускайте комісаром року за зусилля з реформування бюджету ЄС. Грібаускайте нагороджена багатьма урядовими нагородами й відзнаками, як своєї країни, так і інших держав. Крім литовської вільно володіє англійською, французькою і російською. Має чорний пояс з карате. Президент Литви відома своєю безкомпромісною позицією щодо агресивної політики путінської Росії та всебічною підтримкою України й українців у нелегкий час випробувань.
businessua.com
Три роки тому, 1 березня 2014 року, Рада Федерації РФ підтримала звернення президента Росії Володимира Путіна про дозвіл на застосування збройних сил Російської Федерації на території України, мотивуючи це «захистом прав російськомовних громадян».
Це був черговий етап кремлівського сценарію з окупації України, розпочатого, по суті, ще 20 лютого, коли на території Криму з’явилися перші «зелені чоловічки». Як відомо, вже 27 лютого урядові будівлі Криму були захоплені російськими спецназівцями. Де факто чобіт окупанта вже давно топтав українську землю, але російському керівництву знадобилося рішення Ради Федерації, аби надати хоча б якоїсь юридичної легітимності в очах якщо й не світу, то хоча б власних громадян. Самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. 1 березня російський президент направив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Цього ж дня Рада Федерації під головуванням Валентини Матвієнко о 17:20 (шокуюче дійство відбувалося у відкритому режимі) одностайно проголосувала за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема. Завершилося «шоу» «бурхливими оплесками» в кращих традиціях СРСР. Далі теж все пішло за заздалегідь розробленим Кремлем планом. 16 березня 2014 року відбувся «референдум» про статус Криму, на якому за російськими офіційними даними 96,77% жителів АРК та міста Севастополь проголосували за возз’єднання відповідних територій з Російською Федерацією. 17 березня Верховна Рада АРК проголосила незалежність Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля Президент Росії Путін спільно із самопроголошеним керівництвом Криму підписали Договір про прийняття його до складу Росії. 21 березня Рада Федерації Росії прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб’єктів федерації – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, закріпивши анексію цих регіонів Росією. Проте, вже у червні 2014 року російський президент «запропонував» Раді Федерацій скасувати постанову про застосування російських військ на території України; дозвіл був, звісно ж, відкликаний, але то був лише черговий трюк Путіна (російська пропаганда подала його як «акт доброї волі»), адже відомо, що найкривавіші бої на Сході України за участю російських військ тривали влітку 2014 року, та й потім.
ПОДІЇ:
1555— у французькому Ліоні вийшло друком перше (прижиттєве) видання книги «Пророцтва Мішеля Нострадамуса»
1565 — у Бразилії заснована португальська колонія Ріо-де-Жанейро. Через 20 років місто мало 4 000 жителів
1780 — Пенсильванія стала першим штатом, що заборонив рабство.
1799 — у Петербурзі заборонено танцювати вальс.
1823 — народилася Соханська Надія Степанівна, письменниця зі Слобожанщини, відома під літературним псевдонімом «Кохановська».
1845 — народився Піроцький Федір Аполлонович, український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
1858 — народився Тутковський Павло Аполлонович, український геолог, географ, академік.
1869 — Дмитро Менделєєв склав таблицю системи елементів, в основі якої лежала їх атомна маса і хімічна схожість.
1895 — народилася Дарнопих Докія, українська кубанська бандуристка і педагог.
1912 — у Сент-Луїсі Альберт Беррі зробив перший стрибок з парашутом з літака у польоті (висота 460 м).
1925 — народився Володимир Чорний, український редактор газетних видань, заступник головного редактора Київської кіностудії імені О. Довженка
1928 — у США доктор Герберт Еванс відкрив шостий вітамін, відповідно і названий вітаміном F.
1929 — народилася Олександра Сербенська, український вчений-журналіст, доктор філологічних наук, професор кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
1929 — народився Анатолій Свідзинський, український вчений, професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри теоретичної фізики й астрономії, перший ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки.
1930 — народився Іван Білик, український письменник (історичний романіст), перекладач з болгарської
1931 — народився Любомир Пиріг, український вчений-медик, академік, доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, завідувач кафедри нефрології Київської медичної академії післядипломної освіти імені Петра Шупика, президент Світової федерації українських лікарських товариств.
1937 — народився Еуженіу Дога, молдавський композитор, автор музики до кінофільмів, народний артист Молдавії та народний артист СРСР.
1938 — народився Борислав Брондуков, український актор («Вавилон ХХ», «Афоня», «Гараж»).
1940 — народився Йожеф Сабо (29 лютого), український футболіст («Динамо» Київ), тренер.
1941 — вийшло в ефір перше комерційне FM-радіо — радіостанція W47NV у Нешвіллі.
1947 — розпочав діяльність Міжнародний валютний фонд
1976— парламент Великої Британії схвалив нові правила дорожнього руху, згідно з якими використання пасів безпеки ставало обов’язковим
1995 — убитий Лістьєв Владислав Миколайович, російський журналіст, телеведучий (програми «Взгляд», «Поле Чудес», «Тема»), перший генеральний директор ГРТ.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
Першими ознаками приходу весни вважався посвист байбака. Удосталь виспавшись за тривалу зиму, звірок, відчувши тепле проміння весняного сонця, вилазив з нірки, ставав на задні лапки й, нашорошивши вушка та піднявши вгору писок, голосисто сповіщав про прихід весни (зауважте, силоміць із нірки його ніхто не витягував). Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок – найперших перелітних птахів. «Як прийшов марець, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь», – казали в народі. Зазвичай, календарна весна приходила 14 березня, зі святом Явдохи. Про перший весняний місяць наші пращури казали: «Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує», «Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав», або: «Місяць березень за один день сімох жінок міняє».
Сьогоднішні іменинники: Павло, Данило, Макар.
За матеріалами uk.wikipedia.org та ukrinform.ua.
