Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей. У цьому році темою Міжнародного дня стане «Освіта в ім’я кращого майбутнього: роль історичних місць і музеїв у просвітництві з питань Голокосту». Пам’ятні місця поєднують у собі функції просвітницьких, культурних і науково-дослідницьких центрів, а також музеїв. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту стане нагодою підкреслити їх незамінну роль, а також проаналізувати, яким чином пам’ятні місця та музеї висвітлюють сучасні проблеми, допомагаючи молоді розібратися щодо впливу минулого на сучасне суспільство.
ПОДІЇ:
1904 — початок російсько-японської війни.
1918 — на екрани США вийшов фільм «Тарзан з племені мавп» з Елмо Лінкольном у головній ролі.
1921 — Польща визнала незалежність Литви.
1926 — у Лондоні шотландський винахідник Джон Лоджи Бейрд провів публічну демонстрацію пристрою для передачі і прийому телевізійного зображення — телевізора.
1944 — заснування нагород Української повстанської армії
1944 — урочистий артилерійський салют у Ленінграді сповістив про остаточну ліквідацію блокади міста, що тривала 872 дні.
1945 — радянські війська увійшли у концтабір Освєнцим та визволили вцілілих в’язнів.
1959 — Ошська область Киргизької РСР об’єднана з Джалал-Абадською областю;
1967 — під час репетиції польоту на місяць загорівся американський корабель Аполлон-1. Всі члени екіпажу, — Гас Гріссом, Едвард Уайт та Роджер Чаффі загинули.
1967 — США, Великобританія та Радянський Союз уклали міжнародний договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору.
1973 — у Парижі підписана хартія про припинення війни й відновлення миру у В’єтнамі.
1983 — в Японії завершено будівництво найдовшого підводного залізничного тунелю, що проліг між островами Хонсю і Хоккайдо.
1992 — Зімбабве визнала незалежність України.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Канадою та Португалією.
1997 — Аслан Масхадов був обраний президентом Чеченської Республіки.
2000 — в Єгипті парламент прийняв закон, що дозволяє жінці подавати на розлучення.
2009 — Кирил, митрополит Смоленський і Калінінградський РПЦ, на помісному соборі обраний XVI патріархом Московським і всієї Русі.