Сьогодні виповнюється 25 років від дня затвердження національного синьо-жовтого прапора – Державним прапором України.
Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень. Серед прапорів Київської Русі переважним був червоний колір – найбільш зручний для сигналізації під час бою. Але національний (державний) прапор у його сучасному розумінні, можна вважати, з’явився на етапі існування козацької держави. Тоді найвищий щабель в ієрархії посідав загальновійськовий або гетьманський прапор, що певною мірою відігравав роль та містив ознаки державного. Найвідоміший із відомих гетьманських прапорів пов’язують з ім’ям Богдана Хмельницького (він був білого кольору). Стосовно кольорової гами, то стійке поєднання синього і жовтого кольорів на національному прапорі фіксуємо із середини ХІХ століття. У час «весни народів» 1848 року Головна руська рада проголосила загальноукраїнським гербом старовинний герб князів Романовичів, Львівські землі та Руське воєводство – зображали золотого лева, що спирається на скелю, на блакитному тлі. Саме такі зображення мали на своїх прапорах загони Національної гвардії в Яворові та інших містах Галичини. У цей же час згідно з геральдичними звичаями усталилися поєднання жовтої та синьої смуг на прямокутному полотнищі.
1914 року, на відзначенні 100-річчя з дня народження Шевченка, поєднання цих кольорів засвідчувало національний характер маніфестацій у багатьох містах України. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР). Потім в історії України був період червоного «серпасто-молоткастого», а за синьо-жовтий саджали до в’язниць. У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990. 23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. 18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл «у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор», а постанова ВР України від 28 січня 1992 року надала йому статусу Державного. Остаточно Прапор Держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України у 1996 році. День прапора в Україні щорічно відзначається 23 серпня.
ПОДІЇ:
1906 — у Санкт-Петербурзі відкрилися жіночі політехнічні курси — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад для жінок.
1919 — у Чехословаччині засновано Університет Масарика.
1920 — виставою В. Винниченка «Гріх» у Вінниці відкрився Український драмтеатр імені Івана Франка (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
1921 — у Парижі відкритий символічний монумент Невідомому солдату (пам’ятник воїнам, загиблим у Першій світовій війні) у вигляді Тріумфальної арки.
1935 — Ісландія стала першою західною державою, яка легалізувала медичні аборти.
1958 — компанія Lego запатентувала вигляд деталей конструктора.
1986 — через 73 секунди після старту, який транслювався в прямому телеефірі, над мисом Канаверал вибухнув американськийкосмічний човник «Челленджер».
1990 — у Бухаресті відбулися продемократичні демонстрації з вимогами усунення всіх колишніх комуністів від влади та звільнення тимчасового президента Румунії Ілієску з його посади.
1992 — національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Італією.
2002 — у фіналі Кубка чемпіонів Співдружності футболісти київського «Динамо» обіграли московський «Спартак» з рахунком 4:3.
2003 — у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон.
2009 — до Москви прибув Рауль Кастро з першим офіційним візитом лідера Куби після розпаду СРСР.
2010 — тодішній президент України Віктор Ющенко указом про вшановування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст. визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
У китайців новий рік, а у нас Видення – головний день року для чаклунів і чаклунок.
Сьогодні Отдання або Видення, яке завершує січневу обрядову структуру. Наші пращури вважали, що в цей день чаклунки дають «дання». У народі побутує безліч повір’їв про те, що деякі люди можуть будь-кого приворожити до себе, наслати різні хвороби тощо. Відомий український етнограф Павло Чубинський зафіксував свого часу те, як можна стати чаклуном. Начебто варто піти на те місце, де сходяться три дороги, і здійняти галас, на який неодмінно приповзе гадюка. Убивши її, треба розрізати пальця й змішати свою кров з гадючою. Якщо рана відразу заживе, то така людина вже може «давати дання». Враховуючи, що всі гади нині сплять, мабуть варто йти шукати три дороги поближче до зоопарку. Та ще й треба дивитися, аби поряд не було захисників змій, аби вас не звинуватили в нелюдяному поводженні з рептиліями.
Ще з прадавніх часів в Україні вірили в замовляння і нашіптування. В більшості випадків ці замовляння надзвичайно поетичні, що свідчить про високу філологічну культуру нашої народної мови. І наостанок: якщо хотіли позбавитися «насланої порчі», то казали: «Твоє даннє на моє одданнє», себто, що бажаєш іншому, нехай повернеться тобі. Але вважалося, що це побажання справджується лише на Видення.
За матеріалами ukrinform.ua та uk.wikipedia.org.