i.io.ua
Цього дня, у 1929 році, у Відні створено Організацію українських націоналістів – український політичний рух, що ставив собі за мету встановлення незалежної Української держави
88 років тому у Відні завершився установчий Конгрес українських націоналістів. Результатом тижневої праці (28.01-03.02.1929) стало створення Організації українських націоналістів – українського політичного руху, що ставив собі за мету встановлення незалежної Української держави. ОУН виникла внаслідок об’єднання Української Військової Організації (УВО) та декількох студентських націоналістичних спілок – Групи Української Національної Молоді, Ліги Українських Націоналістів, Союзу Української Націоналістичної Молоді. Конгрес обрав Провід Українських Націоналістів (ПУН) у складі 9 осіб на чолі з Євгеном Коновальцем, прийняв статут і розробив основні засоби політичної лінії ОУН. Визначивши себе як рух, а не як партія, ОУН засуджувала легальні українські партії Галичини як колабораціоніські. Звинувачуючи соціалістичний та ліберальний табори у поразці української революції 1917-1920 рр., ОУН наголошувала на важливості формування сильної політичної еліти, національної солідарності та опори на «свої власні сили».
Прикметно, що членами ОУН були переважно студенти та молодь. Достовірних даних про чисельність організації немає, але згідно з підрахунками фахівців, у 1939 році вона сягала близько 20 тис. чоловік. Проте впливи ОУН значно перевищували кількість її членів. Властивий організації дух самовідданості, що доходив до фантастичної самопосвяти національній справі, виявився надзвичайно привабливим для молодих людей. Можна сказати, що ідеологія ОУН сформувала політичний світогляд цілого покоління західних українців. Створення ОУН завершило об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну організацію. Внаслідок цього постала безпрецедентна в українській історії політична структура, що відрізнялася від інших українських партій та організацій програмно-устроєвими принципами. З часом змінювалися викладені у програмі соціально-економічні ідеї, уявлення про державний устрій, виявив свої слабкі сторони і статут ОУН, проте наскрізним впродовж усієї історії цієї організації аж до 1960 року залишався ідеал Української самостійної соборної держави.
Після вбивства у 1938 році в Роттердамі Євгена Коновальця ОУН розділилася (1940) на дві частини: старші, більш помірковані члени підтримали Андрія Мельника (ОУН(м)), тоді як молодші і радикальніші члени – Степана Бандеру (ОУН(б)). Остання група отримала контроль над націоналістичним рухом на Західній Україні, в тому числі над військовим крилом ОУН – Української повстанської армії (УПА), яка була найбільшим українським збройним рухом опору.
9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про правовий статус борців за незалежність України» авторства Юрія Шухевича, у якому вказано перелік організацій, які визнаються таким, що боролись за незалежність України, серед них є Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.
ПОДІЇ:
1917 — США розірвали дипломатичні відносини з Німеччиною. Причиною демаршу стало потоплення американського пароплаву Housatonic біля берегів Сицилії.
1918 — ВЦВК видав декрет про анулювання всіх державних внутрішніх і зовнішніх позик царського і Тимчасового урядів (на загальну суму 60 мільярдів рублів).
1920 — в ході українсько-радянської війни війська РСЧА захопили Миколаїв і Херсон.
1921 — у Тарнові (Польща) почала роботу «Рада республіки» — тимчасовий український уряд у вигнанні.
— члени НСДАП провели перший масовий мітинг у Мюнхені.
1926 — у Чехословаччині чеська мова стала офіційною мовою країни.
1929 — завершився Перший конгрес Українських націоналістів (28 січня — 3 лютого) у Відні, де створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Євгена Коновальця.
1930 — в Індії вперше членом місцевої ради став представник касти недоторканних.
1932 — відділ нацменшин Сибірського крайвиконкому ухвалив рішення про переведення на українську мову низового апарату Павлоградського, Полтавського, Славгородського, Ординського, Ключевського, Карасуського, Знаменського і Черлацького районів.
1940 — у ході битви за Британію над Англією збито перший німецький бомбардувальник.
— у Вінніпезі створений Комітет українців Канади.
1945 — у ході Другої світової війни завершилась Вісло-Одерська операція, метою якої було захоплення радянською армією території Польщі та підготовка до нанесення вирішального удару по Берліну.
— американські війська прорвали німецьку оборонну лінію Зігфрида.
1950 — в Лондоні за звинуваченнями у передачі таємної державної інформації агентам КДБ арештовано провідного ядерного фізика Клауса Фукса. Докази провини Фукса були знайдені ФБР, яке передало ці матеріали своїм англійським колегам.
1953 — вийшла друком книга французького океанографа Жака-Іва Кусто «Світ мовчання» — найзнаменитіша робота науковця, в якій він описав унікальні результати трирічного вивчення підводного світу.
1954 — мешканці Сіднея зустрічали в порту британську королеву Єлизавету II. Британський монарх вперше ступив на австралійську землю.
1956 — відповідно до вказівок директивних органів, Міністерство культури УРСР здійснило ряд заходів із вилучення з фондів музеїв УРСР експонатів та документів, які відображають діяльність різних «антирадянських контрреволюційних організацій, портретів окремих буржуазно-націоналістичних діячів дореволюційної Росії, панської Польщі, Австро-Угорщини» та інших.
1961 — Боб Ділан записав у Нью-Йорку перші пісні у власному виконанні.
1962 — уряд США запровадив ембарго на торгівлю з Кубою.
1966 — радянська непілотована космічна станція «Луна-9», що стартувала з поверхні Землі 31 січня, здійснила посадку на поверхню Місяця. Станція першою передала на Землю панорамні фото місячної поверхні.
1968 — Пол Маккартні без участі решти «бітлів» записав пісню «Lady Madonna».
1969 — в Каїрі на Палестинському національному конгресі новим лідером Організації визволення Палестини обрано Ясіра Арафата — засновника і голову терористичної організації ФАТХ.
1972 — початок XI зимових Олімпійських ігор у японському Саппоро.
1977 — полковник Менгісту Хайле Маріам став одноосібним правителем Ефіопії після вбивства восьми членів правлячої Військової ради.
1981 — Гро Харлем Брундтланд стала першою в світі жінкою — прем’єр-міністром, очоливши уряд Норвегії.
1984 — у Лонг-Біч (Каліфорнія) народилася перша дитина, зачата методом in vivo (штучне запліднення жінки-донора з наступною імплантацією в організм матері).
1986 — Папа римський Іван Павло II зустрівся в Калькутті з матір’ю Терезою.
1987 — за звинуваченням в отриманні хабара арештовано першого заступника міністра внутрішніх справ СРСР Юрія Чурбанова — зятя першого секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.
1989 — в результаті збройного перевороту в Парагваї усунуто від влади генерала Альфредо Стреснера, який був президентом цієї країни 35 років.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Туреччиною.
— виконком Організації Визволення Палестини визнав незалежність України.
1994 — президент США Білл Клінтон скасував економічне ембарго щодо комуністичного В’єтнаму, яке діяло 19 років.
— Верховна Рада України ратифікувала в повному обсязі Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНВ-1).
— Борис Єльцин та Едуард Шеварнадзе підписали договір про дружбу і військове співробітництво між Росією і Грузією.
1995 — перші військові навчання НАТО на території колишньої НДР.
1998 — на італійському гірськолижному курорті Кавалезе загинули 20 осіб, коли трос підйомника перерізав літак НАТО, що заходив на посадку.
2003 — Міністерство освіти і науки України затвердило положення про нагрудний знак «Відмінник освіти України».
2005 — найдорожча у світі газета вийшла друком в Китаї. Спеціальний випуск «Economic Daily» в місті Шеньчжень був надрукований на золотому папері (вартість одного екземпляра газети становила 8000 доларів США).
2008 — Борис Тадич повторно обраний президентом Сербії.
2009 — Міжнародний суд у Гаазі виніс вердикт щодо статусу українського острова Зміїний та шельфу в Північно-Західному Чорномор’ї. Зміїний визнано саме островом, як на тому наполягала Україна (а не скелею, як доводили румуни).
— уряд Киргизії ухвалив рішення закрити американську військову базу на території країни в Манасі.
— Іран вивів на навколоземну орбіту перший національний супутник Омід («Надія») за допомогою своєї ракети-носія «Сафір».
2010 — скульптура роботи швейцарського майстра Альберто Джакометті «Людина, що крокує» («L’homme qui marche») була продана на аукціоні Sotheby’s за рекордну суму в 65 мільйонів фунтів (104,3 мільйона доларів).
2011 — організація «Репортери без кордонів» заявила, що у рейтингу свободи слова «Репортерів без кордонів» Україна за рік президентства Януковича знизилась на 42 позиції та займає 131-ше місце — після Іраку.
— на кордоні Камбоджі і Таїланду поновилося військові зіткнення за територію довкола храму 11 століття Преах-Віхеар, який перебуває під охороною ООН. Храм був пошкоджений артилерійським вогнем, із зони конфлікту евакуйовані десятки тисяч мешканців.
2012 — національний перевізник Угорщини «Malev», авіакомпанія з 66-річною історією, припинила польоти через фінансові проблеми і відмову фінансування з боку уряду.
2014 — в ході Революції гідності в Києві ветерани-афганці та «Правий сектор» провели власні переговори з МВС та СБУ про звільнення заарештованих на підставі ухваленого закону про амністію. Апеляційний суд відпустив іще 8 затриманих на Грушевського. Комендант Євромайдану підтвердив, що майданівці готові звільнити частину вулиці Грушевського, зокрема якщо їхніх побратимів силовики випустять з-під арешту. Вночі у столиці спалахнули 4 автівки
2015 — італійський юрист і політик Серджо Матарелла обраний президентом Італії.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
ukrlib.com.ua
Цього дня 8 років тому пішов з життя Павло Архипович Загребельний (1924–2009), український письменник, автор понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», «З погляду вічності», «Роксолана», «Переходимо до любові», «Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства».
Народився на Полтавщині; під час Другої світової війни воював. У 60-х роках очолював «Літературну газету» (згодом «Літературна Україна»), підтримував молодих прозаїків, поетів, кого згодом назвали шістдесятниками. За сценаріями Загребельного на Київській кіностудії ім. Довженка зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено – мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий». Лауреат Шевченківської премії, Герой України (2004).
За матеріалами ukrinform.ua та uk.wikipedia.org.
