Фото: ілюстрація
У дохристиянські часи 13 грудня дівчата готували вечерю на святій воді. Потім брали миску з стравою, обгортали її рушником і йшли до воріт закликати Долю: «Доле, доле, де тя виглядати? Йди до нас вечеряти!” – примовляли, залізаючи на ворота або тин. І прислухалися: якщо озвався десь півень – це означало, що доля обізвалася, коли ж ні – значить доля не хоче чути дівочого голосу. І тоді дівчина благала: «Доле, доле, не опусти, прийди до мене, навісти!»
У християнські часи у народі день Андрія Первозванного, що припадає на 13 грудня, вважати найцікавішим з усього циклу передноворічних свят. Адже Андрій не традиційний святий, якого мало хто знав і бачив. Він залишив про себе документальні відомості.
Жінки у давнину на Андрія намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти. Дівчата ж ворожили ще й у такий спосіб: виходили на вулицю, імітували сівбу льону чи то конопель і “волочили ниву” спідницями, примовляючи: “Я, святий Андрію, конопельки сію, дай же, Боже, знати, з ким їх буду брати!” За погодою на Андрія також стежили: ”Якщо до цього дня сніг не випав, зима мала бути теплою і малосніжною, а як з’явився — довгою і холодною”.
Події 13 грудня:
1577 — англійська ескадра з 5 кораблів (164 члени екіпажу) на чолі з Френсісом Дрейком відпливла з Плімуту (Англія) для нападів на тихоокеанське узбережжя іспанських володінь у Новому Світі. Дрейк повернувся на батьківщину через 3 роки і став першим британцем, що здійснив навколосвітнє плавання, і першим капітаном, який очолював навколосвітню експедицію від її початку до завершення.
1577 — частина боярства проголосила Івана Підкову господарем (князем) Молдови. Сформував новий уряд — козаки Чапа, Бурла і Стефан стали маршалком, гетьманом і державним писарем.
1642 — голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. При спробі висадитись на берег тубільці вбили трьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.
1769 — почалося перше концертне турне 13-річного Вольфганга Амадея Моцарта по Італії.
1913 — урочисте відкриття у Львові Національного музею, як власності української спільноти, організатором музею став митрополит Андрей Шептицький.
1917 — Курултай проголосив Кримську Народну Республіку.
1942 — футболіст паризького «Расінга» Стефан Станіс забив у матчі Кубка Франції 16 голів у ворота команди «Обрі» (світовий рекорд для професійного футболу). Матч закінчився з рахунком 32:0.
1958 — американські вчені провели запуск живої істоти в космос із поверненням. Мавпа Ґордо на борту ракети АМ-13 провела 15 хвилин в космосі, але, повернувшись на Землю, капсула з мавпою затонула в океані.
1981 — остерігаючись щораз більшої популярності незалежного профспілкового об’єднання «Солідарність» і запобігаючи інтервенції в Польщу збройних сил СРСР, голова Ради Міністрів країни генерал Войцех Ярузельський ввів у Польщі воєнний стан. Він був призупинений 31 грудня 1982 і скасований 22 липня 1984.
1992 — в Единбурзі завершилась триденна зустріч 12 країн Європейського співтовариства, на котрій було прийнято компромісні рішення з усіх найважливіших спірних питань: сума внесків найбідніших країн — Іспанії, Ірландії, Греції і Португалії — була зменшена з урахуванням їх економічних можливостей, узгоджено ряд економічних заходів для подолання спаду економіки, а відмова Данії увійти у валютний Європейський Союз перестала бути перешкодою для подальшої інтеграції країни в об’єднану Європу.
1994 — у Массачусетському технологічному інституті (США) відбулась перша організаційна зустріч консорціуму World Wide Web (W3C), створеного як міжнародна асоціація для розробки і поширення уніфікованих протоколів передачі даних в інтернеті. Першим директором консорціуму було обрано піонера вебу англійця Тіма Бернерса-Лі.
Іменинники 13 грудня:
Андрії
13 грудня відзначають:
День Святого Андрія Первозванного
Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших: цього дня вгадують майбутнє, влаштовують ритуали з калитою та інші ворожіння. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя.
13 грудня народились:
1893 — Микола Хвильовий (Фітільов), український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Автор поетичних збірок «Молодість», «Досвітні симфонії», збірок оповідань «Сині етюди», «Осінь», романів «Вальдшнепи», «Санаторі, Сентиментальна історія»», новели «Я (романтика)».
Чи знаєте ви, що:
У багатьох довідниках пишуть, що Хвильовий брав участь у першій світовій та громадянській війнах. Коли ж справді міг потрапити Микола Хвильовий на фронт? На муштру потрібно було не менше, як чотири місяці. Отже, частина, в якій перебував у грудні 1916 року Хвильовий, могла вирушити на фронт не раніше березня 1917 року, а на фронт прибути, принаймні в квітні-травні. Тобто тоді, коли фактично фронт, як активна бойова лінія, перестав існувати.
Якщо Хвильовий і відчув деякий запах фронтових баталій, то, хіба, влітку 1917 року, коли короткозорий політик Тимчасового уряду Росії О. Керенський спробував активізувати фронт до наступу. Але, як відомо, з цього нічого не вийшло і фронт поступово почав розпадатись.
Єдине, що Хвильовий був свідком того, як мільйонні маси імперської армії опинилися в стані хаосу й бездоріжжя. Він був також свідком і, можливо, й учасником творення українських частин на фронті. О. Ган твердить, що Хвильовий активно включився у той рух, виступав на армійських мітингах 14-ої дивізії, був обраний до солдатського комітету, де керував культурно-освітньою комісією. Все це можливо. Але воно не підтверджене жодними документами, навіть свідченням самого Хвильового.
Однак деякі факти про його фронтове життя таки є. Один з друзів Хвильового занотував його розповідь про те, як він писав у фронтовій українській газеті (можливо це був «Український голос», що виходив у Ризі 1917 року за редакцією С. Пилипенка) поезії і фейлетони, підписуючи псевдонімом «Дядько Микола».
Отже, якщо взяти до уваги, що жодною своєю політичною та військовою діяльністю, навіть такою скромною, як членство у фронтовому солдатському комітеті, Хвильовий ніколи не хвалився. Значить — не було її?..
