Цього дня 1937 року народився В’ячеслав Максимович Чорновіл (1937-1999), український політик, журналіст, публіцист, учасник дисидентського руху середини 60-х років. Член Української Гельсінської групи з 1979, співзасновник Української Гельсінської спілки (1988). Був тричі ув’язнений. У радянських концтаборах провів у загальній кількості 15 років. Відбував покарання в таборах суворого режиму та на засланні в Мордовії й Якутії. З 1990 року – в політиці: народний депутат, голова Львівської обласної ради, кандидат у президенти. Народний депутат України двох наступних скликань – 1994 і 1998 років. Керівник депутатської фракції Народного руху України. Лауреат Шевченківської премії 1996 року (одержав її за ті самі твори, за які мав перший, другий і третій концтабірні терміни), нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня, Герой України (посмертно). В одному з останніх інтерв’ю В’ячеслав Максимович так сказав про себе, про власну долю: «Якби я не був політиком, я був би вченим: у період відлиги я почав писати наукову розвідку про Грінченка, одним з перших згадав заборонених наших письменників. Тема моєї дисертації була «Борис Грінченко як журналіст, публіцист і громадський діяч». Звичайно, я її не захистив. Після виступу в кінотеатрі «Україна» у вересні 1964 року я відразу «вилетів» із аспірантури. Це був той самий приступ принциповості – якщо не я, то хто ж? Абсолютно замикаєш на себе. Так мене дуже давно штовхнули у політику… Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи… І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».
За матеріалами ukrinform.ua