Фото: data:image/jpeg
Цими днями виповнюється 400 років «Часослову» – першій друкованій книзі Київщини, що побачила світ у лаврській друкарні, – пише ukrinform.ua.
Книга була надрукована наприкінці 1616 року у типографії Києво-Печерської Лаври на папері Радомишльської папірні (однієї з перших в Україні), яка поставляла папір для Києво-Печерської Лаври. Засновником друкарні Києво-Печерської лаври (1615) був Єлисей Плетенецький. Як відомо, початок українському друкарству поклав у 1574 році першодрукар Іван Федоров. Першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів (друкарня львівського братства розпочала діяльність на основі Федорівської друкарні в 1591 році). Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу, після Плетенецького, передмову до книги. Автором гравюр до «Часослова» став Павмо Беринда. Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, митрополитам київським Петру і Олексію. Друк книги дозволяв, по-перше, стандартизувати рівень освіти, по-друге – зробити її більш масовим явищем. 100 примірників на той час, а саме таким накладом вийшов «Часослов», – це велика цифра, адже книги були рукописними, і друк «Часослова» став проривом у просвітництво і культуру. Він став головною книгою для священнослужителів того часу. «Часослов» є також пам’яткою історії української мови, зокрема, релігійного стилю. Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря. Також є історичні свідчення, що «Часослов» довгий час виконував функції підручника. Примірник «Часослова», як і багатьох інших українських стародруків та інших пам’яток, зберігається у фондах Російської державної бібліотеки у Москві. З нагоди 400-річчя з дня виходу «Часослова» у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулося урочисте спецпогашення художнього маркованого конверта з оригінальною маркою.
