Фото: data:image/jpeg
Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Сергія Корольова – всесвітньо відомого конструктора в галузі ракетобудування і космонавтики.
Сергій Павлович Корольов (1907-1966) – вітчизняний учений і конструктор у галузі ракетобудування й космонавтики, головний конструктора перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі, пілотованих космічних кораблів, основоположник практичної космонавтики.
З ім’ям Корольова пов’язані епохальні події людської цивілізації: запуск першого штучного супутника Землі, досягнення космічними кораблями поверхні Місяця й Венери, перший політ людини у космос. В одному зі своїх інтерв’ю, на запитання кореспондента, що слугувало причиною його пориву до неба і космоса, Корольов відповів: «Льотчик Уточкін, у Ніжині. Хоч я й не зустрічався з ним, але він став моїм першим ідеалом».
Важка доля політв’язня сталінських таборів не оминули великого вченого. 27 червня 1938 року Корольова заарештували, восени його було засуджено по безглуздому звинуваченню «за вредительство в области новой техники» на 10 років ув’язнення. Однак, після перегляду справи, вирок було замінено на 8 років у таборах. Майже 2 роки Корольов провів в одиночній камері, потім потрапив на Колиму, де працював землекопом.
З початком Другої світової війни його, як спеціаліста високого класу, перевели до Казані – в закрите авіаційне КБ, на чолі з Туполєвим, котрий, як і Корольов, працював під арештом, пізніше – до Дослідного конструкторського бюро під керівництвом Валентина Петровича Глушка. Лише у 1944 році вченого було звільнено, але реабілітовано – аж у 1957. Поневіряння у сталінських таборах лишили глибокий слід у його душі. Наприкінці життя Корольов мріяв відвідати Колиму, написати про це книгу, але цей задум йому так і не судилося здійснити.
ПОДІЇ:
1910 — юна пара з Китаю стала наймолодшими батьками в історії — батькові було 9 років, а матері — 8.
1913 — Йосип Джугашвілі вперше підписався псевдонімом «Сталін».
1919 — вступ до міста Чернігова частин Червоної армії. Встановлення радянської влади.
1920 — в місто Умань Київської губернії вступили частини Червоної армії. Отаман О. Волох як командуючий військами ревкома Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою «знищення петлюрівщини-партизанщини».
1923 — у Кривому Розі ДПУ викрило велику українську повстанську організацію. Заарештовано понад 200 осіб.
1923 — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про вшанування сорокарічної сценічної діяльності М. Заньковецької». Їй було присвоєне звання народної артистки УСРР, призначено підвищену довічну пенсію та перейменовано на її честь колишній Троїцький народний будинок на Театр ім. Заньковецької.
1928 — в США вперше стратили на електричному стільці жінку.
1928 — у Москві ОДПУ видало розпорядження своїм місцевим органам, у тому числі ДПУ УСРР, про реалізацію вилученого у приватників хліба.
1938 — німецький археолог Вільгельм Кеніг при розкопках під Багдадом виявив предмет, який виявився найдавнішою батареєю з гальванічних елементів.
1939 — в Хусті відбулися установчі збори «Товариства греко-католицьких священиків». Ця організація духовенства поклала своїм завданням працювати над «поглибленням українського національного духу, займатися освітньою і господарською працею серед карпато-українського народу». Окремою резолюцією молоді священики засудили «мад’ярофільство старої генерації». Головою товариства обрано о. Ю. Станинця, відомого під письменницьким псевдонімом «Зореслав».
1939 — у Полтаві почали курсувати перші шість таксі.
1942 — ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову «Про штати, ставки заробітної плати і введення премій для працівників МТС за виконання і перевиконання планів машинно-тракторних станцій».
1943 — у Сумській області окупанти спалили повністю село Антонівка Ямпільського району, загинуло 97 жителів.
1944 — війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Сарни, Степань та за участі партизанського з’єднання О. Сабурова здобули райцентри Висоцьк і Володимирець (Рівненська обл.).
1945 — розпочалась Сандомирсько-Сілезька стратегічна наступальна операція військ 1-го Українського фронту, що тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити кельце-радомську групу ворога, звільнити південну частину Польщі, вийти до р. Одер і захопити плацдарм на її лівому березі.
1945 — розпочалась Західно-Карпатська стратегічна наступальна операція військ 4-го Українського і головних сил 2-го Українського фронтів, що тривала до 18 лютого. Метою операції було розбити угрупування військ ворога, що перебували в Західних Карпатах, подолати силами 4-го Українського фронту Західні Карпати і вийти на підступ до Моравсько-Остравського району.
1945 — розпочалася Вісло-Одерська стратегічна наступальна операція радянських військ, яка тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити групу армій «А», завершити визволення Польщі і створити хороші умови для удару на Берлін.
1950 — в СРСР знову запроваджена смертна кара за зраду, шпигунство і саботаж.
1954 — в австрійській провінції (землі) Форарльберг внаслідок сходження лавини загинули 200 людей. Через 9 годин друга лавина поховала під собою ще 115 осіб.
1955 — у Дніпропетровську відкрито регулярний рух поїздів новим залізничним мостом через Дніпро, довжина мосту — 1,5 км.
1964 — Римський Папа Павло VI призначив митрополита Йосипа Сліпого членом конгрегації для Східної церкви.
1965 — мер міста Торонто (Канада) підписав прокламацію про проголошення 22 січня «Днем української незалежності».
1972 — КГБ здійснило в Україні серію арештів молодої інтеліґенції (операція «Блок»). Були заарештовані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Зіновій Антонюк, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олесь Сергієнко, Іван Коваленко, Іван Гель, Ірина Калинець, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура.
1974 — В’ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972-го року (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
1981 — відбулася прем’єра серіалу «Династія» на телеканалі Ай-Бі-Сі.
1990 — Румунія стала першою з країн Східної Європи і колишніх членів Організації Варшавського договору, яка заборонила комуністичну партію.
1998 — 19 країн-членів Євросоюзу підписали протокол про заборону клонування людини.
2007 — Китай збив власний метеорологічний супутник, здійснивши, таким чином, перше застосування зброї у космосі за останні двадцять років.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
А ви знаєте як правильно снідати? Відразу варто зауважити, що багато хто не снідає зовсім: мало часу, не лізе, неохота що-небудь готувати. Але залишимо необхідність сперечатися щодо питання «чи потрібно снідати взагалі?». У кожному разі, сніданок повинен відрізняться від інших прийомів їжі, хоча дехто в 7 ранку їсть борщ з котлетами і вважає це нормально. Але правильний ранковий прийом їжі має свої рамки і особливості.
Принципи хорошого сніданку
– Цікаво знати, що найкращий час сніданку – це проміжок між 7-8 годин ранку. І зовсім не варто затягувати до 9-10 годин.
– Щоб «нагуляти» апетит, можна зробити ранкову гімнастику або звичайну зарядку.
– Повноцінний здоровий сніданок повинен містити білки, вуглеводи і клітковину.
– Найкорисніші продукти для сніданку:
фрукти і овочі (стакан свіжоприготованого соку, салат зі свіжих фруктів з йогуртом, салат зі свіжих овочів зі сметаною та ін.);
1 зернові (каші, мюслі, тости);
2 молочні продукти (молоко, йогурт, кефір, сир);
3 протеїни (яйце, сир).
– І, звичайно ж, настрій і думки мають бути позитивні.
За матеріалами ukrinform.ua, uk.wikipedia.org та cikavi-fakty.com.
