Мартін Лютер Кінг разом зі своєю дружиною Кореттою Скотт Кінг
Сьогодні в США Національний день пам’яті Мартіна Лютера Кінга – американського громадського діяча, борця за права афроамериканців.
Національний день Мартіна Лютера Кінга (1929-1968) – федеральне свято США, загальнодержавний вихідний день, присвячений пам’яті борця за права і свободи афроамериканців, лауреата Нобелівської премії миру Мартіну Лютеру Кінгу. Свято відзначається щороку в третій понеділок січня і приурочено до дня народження Кінга 15 січня. Історія появи і затвердження цього свята, присвяченого не визначному державному діячу, а звичайному громадянину США, проповіднику, борцю за права, – була довгою і складною. Ідея відзначати День Мартіна Лютера Кінга виникла одразу після його вбивства 4 квітня 1968 року і її ініціаторами виступили демократи. Підготовлений законопроект довго перебував у Конгресі, його розгляд затягували і блокували. Тим часом відбувалися масові мітинги профспілок, збиралися мільйони голосів під петиціями. У 1980 році всесвітньо відомий співак і активіст руху за права афроамериканців Стіві Вандер записав пісню «Happy Birthday», цілком присвячену кампанії на підтримку свята. Лише в 1983 році законопроект успішно пройшов обидві палати Конгресу США і був підписаний тодішнім президентом США Рональдом Рейганом. Але впродовж тривалого часу деякі штати все ж не визнавали День Мартіна Лютера Кінга як національне свято і додатковий оплачуваний вихідний, або ж об’єднували його з іншими святами. Остаточно День Мартіна Лютера Кінга затвердився на всій території США лише у 2000 році.
Як відомо, Мартін Лютер Кінг народився 15 січня 1929 року; свою правозахисну діяльність розпочав у 1955 і протягом декількох років зробив величезну роботу, їздячи по країні та закликаючи суспільство звернути увагу і зупинити расову дискримінацію темношкірих американців. 4 квітня 1968 року Кінг був убитий у Мемфісі (штат Теннессі, США), де очолював 6-тисячний марш протесту. Як сказав один з друзів проповідника, Кінга вбив не Джеймс Ерл Рей, а вся біла Америка. Бо саме Кінг, палкий шанувальник Махатми Ганді та його методу пасивного, ненасильницького опору у боротьбі за свободу, більше за будь якого американця зробив, аби показати всю оманливість численних заяв білої Америки про те, що вона є землею свободи і рівності. Переконатися в цьому можна, почитавши проповіді Мартіна Лютера Кінга.
У 2004 році (посмертно) Мартін Лютер Кінг був нагороджений найвищою нагородою США – Золотою медаллю Конгресу. «Пітьма не може викорінити пітьму – це може здійснити лише світло. Ненависть не може викорінити ненависть – це може здійснити тільки любов», – говорив Мартін Лютер Кінг. Завдяки таким як він, США, власне, і стали провідною демократією світу.
ПОДІЇ:
1918 — Центральна Рада ухвалила закон про створення української добровольчої. армії.
1919 — Українська Директорія оголосила війну більшовицькій Росії.
1920 — в Парижі відбулося перше засідання Ради Ліги Націй без участі США;
— вступила в дію 18-а поправка до Конституції США. У країні набрав сили «сухий закон».
1924 — іспанський льотчик Пабло Пескара протримався в повітрі на гелікоптері власної конструкції 8 хвилин 13 секунд, пролетівши більше кілометра.
1945 — Адольф Гітлер спустився в підземний бункер, що розміщувався на глибині 18 метрів під його канцелярією, і залишався в ньому протягом наступних 105 днів аж до дня свого самогубства.
1954 — місто Проскурів перейменоване на Хмельницький, Кам’янець-Подільська область — на Хмельницьку.
1957 — у Ліверпулі відкрився The Cavern Club, у якому почала виступати група «Бітлз».
1963 — уперше пілотом авіалайнера на міжнародній лінії стала жінка — англійка Івонн Поуп пілотувала авіарейс із Лондона в Дюссельдорф.
1969 — чеський студент Ян Палах на знак протесту проти інтервенції радянських військ до Чехословаччини, здійснив самоспалення в центрі Праги.
1984 — Майкл Джексон одержав 8 статуеток «Греммі» за альбом Thriller.
1991 — Білий дім офіційно оголосив про початок операції «Буря в пустелі», метою якої було звільнити Кувейт від іракської окупації.
1992 — Буркіна-Фасо визнала незалежність України.
1997 — компанія Microsoft випустила Office 97, комплексну офісну програму, яка миттєво стала бестселером і завоювала 80 % ринку.
2002 — Рада безпеки ООН проголосувала за накладення санкцій на екстремістську організацію Аль-Каїда та рух Талібан.
2006 — Елен Джонсон-Серліф склала присягу як президент Ліберії, ставши першою жінкою-главою держави в Африці.
2014 — в Україні прийняті «закони про диктатуру» («закони 16 січня»).
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:
upload.wikimedia.org
Сьогодні 75 років від дня народження Анатолія Леонтійовича Качана (1942), українського дитячого поета, автора багатьох поетичних книжок для дітей («Джерельце», «Ворота міста», «Берегові вогні», «Зелений промінь»). Народився на Миколаївщині. Після школи працював монтером радіовузла, брав участь у передачах місцевого радіомовлення. На той період припадають його перші журналістські та літературні спроби. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Після закінчення вишу (1965) вчителював у містечку Вилкове, був військовослужбовцем у Криму, кореспондентом молодіжної газети, редактором видавництва «Маяк» в Одесі. З 1971 року живе в Києві. Протягом тривалого часу очолював літературні відділи у дитячих журналах, літературне об’єднання школярів «Первоцвіт», а в газеті «Вечірній Київ» у роки її найвищої популярності вів сторінку дитячої творчості «Кораблик», яка згодом переросла в самостійне видання «Я Сам/Сама». З 2004 року – голова творчого об’єднання дитячих письменників Київської організації НСПУ. Член редколегії журналу Спілки українських письменників Словаччини «Дукля» (м. Пряшів). Лауреат багатьох літературних премій.
За матеріалами ukrinform.ua та uk.wikipedia.org
